Виклик до суду. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, фахівці та перекладачі сповіщаються або викликаються до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, судовою повісткою з повідомленням про вручення, телефонограмою або телеграмою, факсом або через інші засоби зв'язку та доставки, що забезпечують фіксування судового сповіщення або виклику та його вручення адресату.

A citation is a written order by a judge (or a police officer) commanding a person to appear in court for a particular purpose. It can also refer to legal authority, like a case or a statute.

Виключне правило – правило про неприйняття доказів в суді, отриманих незаконним шляхом.

The exclusionary rule is a court-created doctrine holding that evidence obtained by an unconstitutional search or seizure cannot be used at the trial of a defendant.

Виконавець – особа, призначена у заповіті померлого для виконання умов заповіту; індивідуальний представник майна.

An executor is a person nominated in a decedent's will to carry out the terms of the will; a personal representative of an estate. Generally, this term is used whether the executor is male or female.

Виконавець злочину першого ступеня – особа, яка вчиняє злочин сама або за допомогою іншої особи.

A principal in the first degree is one who actually commits a felony.

Виконавець злочину другого ступеня – той, хто не скоював злочину, але був присутній, допомагаючи і підбурюючи іншого до скоєння тяжкого злочину.

A principal in the second degree is one who did not commit the crime but was present, aiding and abetting another in the commission of a felony.

Виконавець, який виконує обов'язки виконавця без повноважень. Особа, яка розпоряджається майном померлого без належних повноважень, називається виконавцем. Дії такої особи можуть бути згодом затверджені законними виконавцями або адміністраторами, якщо ці дії не суперечать основним положенням заповіту померлого або права спадкоємців згідно із законом.

An executor de son tort is a person who performs the duties of an executor without authority.

Виконавиця жінка, призначена в заповіті померлого для виконання умов заповіту; особистий представник майна.

Executrix is a female nominated in a decedent's will to carry out the terms of the will; a personal representative of an estate.

Виконавча влада – гілка влади, яку очолює президент Сполучених Штатів. До нього входить кабінет міністрів, які є виконавчими департаментами уряду, які призначаються президентом.

The executive branch is the branch of government headed by the president of the United States. It includes the cabinet, which are the executive departments appointed by the president.

Виконання всіх істотних умов договору – доктрина, що дозволяє договірній стороні подати до суду на іншу сторону за порушення, навіть якщо під час виконання контракту першою стороною було допущено незначні упущення чи відхилення.

Substantial performance is a doctrine allowing a contracting party to sue the other party for breach, even though slight omissions or deviations were made in the first party’s contract performance.

Виконання контракту включає – виконання обов'язків; виконання зобов'язань; наявність всіх необхідних ліцензій, сертифікатів та дозволів державних органів, які потрібні для виконання робіт за цим договором.

Performance means fulfilling a contract by doing what is agreed to under the contract's terms.

Викуп: 1. щось оплачене або необхідне за свободу захопленої людини. 2. акт звільнення з полону, заплативши певну ціну.

Ransom      Ransom is:1. Something paid or demanded the freedom of a captured person. 2. The act of freeing from captivity by paying a price.

Викупляти – звільняти від заставного обтяження (майно); погашати (облігацію); викуповувати (закладене майно).

Redeem means to release from a lien (property), repay (a bond), or redeem (pledged property).

Викрадення людей – це примусове, протиправне заволодіння особою за відсутності ознак злочину.

Kidnapping is an act or instance or the crime of seizing, confining, inveigling, abducting, or carrying away a person by force or fraud, often with a demand for ransom or in furtherance of another crime.

Вимагання – корумпована вимога або отримання посадовою особою винагороди за послуги, які повинні бути виконані безкоштовно.

Extortion is the corrupt demand or receiving by a person in the office of a fee for services that should be performed gratuitously.

Виморочне майно – майно, що залишилося після померлої особи і на яке ніхто не претендує або не може претендувати ні за заповітом, ні за правом наслідування. Якщо було заповідано не все майно, а спадкоємці відсутні, то виморковим визнається частина майна. Передається у володіння державою.

Escheat is the reversion of property to the state if the property owner dies without heirs.

Вина обвинуваченого, злочинний намір. У кримінальному праві – це психічний стан підсудного, який звинувачується у вчиненні злочину у конкретному злочині.

Mens rea refers to criminal intent. The literal translation from Latin is "guilty mind." In criminal law, mens rea is the mental state of a defendant who is accused of committing a crime, the state of mind statutorily required to convict a particular defendant of a specific crime.

Винесення судового рішення. Сутність судового рішення полягає в тому, що воно є вольовим актом органу держави. Вирішуючи від імені держави цивільну справу по суті, суд підтверджує певні правовідносини (або його відсутність), суб'єктивні матеріальні права і обов'язки або певні факти.

Adjudicating means determining finally by a court.

Винний – той, хто вчиняє чи вчинив щось заборонене, недозволене чи шкідливе для будь-кого чи чогось.

A culprit is a person who is responsible for a crime or other misdeed.

Винні в рівній мірі. Вираз "in pari delicto" означає, що дві або більше людей винні в скоєному рівною мірою. Відповідно до цієї доктрини сторони не повинні подавати позови або робити будь-які дії один проти одного.

In pari delicto is a legal term used to refer to two persons or entities who are equally at fault, whether the malfeasance in question is a crime or tort.

Винність – суб'єктивна або суспільна характеристика, що визначає наявність відповідальності за вчинені діяння. Встановити винність і винести вирок щодо винуватця має право тільки суд.

Guilty is the state of having committed a crime.

Виняткова юрисдикція у цивільному судочинстві існує у тих випадках, коли один суд має право виносити рішення у будь-якій справі до застосування всіх інших судів. Виняткова юрисдикція зазвичай визначається з погляду предмета.

Exclusive jurisdiction is the power of one court only to hear a particular case, excluding all other courts.

Виняткові обставини – це життєві обставини, що характеризують злочин та особистість винного, які суд визнає пом'якшувальними обставинами. Це юридичні факти та стани, які дозволяють призначити винному менш суворе покарання через те, що вони позитивно характеризують його особистість або зменшують ступінь суспільної небезпеки.

Exceptional circumstances or exceptional situations are the conditions required to grant additional powers to a government agency, particularly a government leader or a judge, to alleviate or mitigate unforeseen or unconventional hardship.

Виняток із правила про неприйняття судом доказів, отриманих незаконним шляхом. Суди повинні приймати докази, отримані співробітниками правоохоронних органів під час обшуку, здійсненого за ордером, який було отримано співробітниками правоохоронних органів сумлінно, але згодом було визнано недійсним, як виняток із правила про неприйняття судом доказів, отриманих незаконним шляхом.

A good faith exception to the exclusionary rule is evidence discovered by officers acting in good faith but under the mistaken belief that a search was valid, which can be used at a defendant's trial.

Випадковий чи опосередкований бенефіціар – це той, хто отримує вигоду лише тому, що хтось інший отримує вигоду. Взагалі кажучи, випадковий бенефіціар вважається випадковим, тому що джерело вигоди не передбачало безпосередню вигоду для нього.

The incidental beneficiary is one who is indirectly benefited by a contract.

Виправдане вбивство – це вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищенні заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин.

Justifiable homicide is the taking of a human life when a lawful justification exists. A killing made in self-defense is a justifiable homicide.

Виправдання означає, що підозрюваний виправданий, звільнений від обвинувачення; буде визнаний невинним.

Acquitted means discharged from accusation; to be found not guilty.

Виправдувальний вердикт присяжних та виправдувальний вирок – кінцеві пункти того великого шляху, який проходить кримінальне судочинство у пошуках переконливої відповіді на запитання, чи винен обвинувачений у скоєнні злочину.

Acquittal is a judicial decision after a full inquiry establishes the accused's innocence.

Виробничий дефект – невідповідність вимогам нормативної документації на виготовлення чи постачання продукції.

A manufacturing defect is a product defect that was negligently built or built with substandard materials.

Вирок – процесуальний акт правосуддя. Це рішення суду (судді) про винність або невинність підсудного і призначення або звільнення від покарання.

Sentence is the judgment of the court imposing punishment when the defendant is found guilty in a criminal case.

Вирок судді – це вирок у суді присяжних, який виноситься незалежно від думки присяжних, а за рішенням судді.

A motion for a directed verdict in a jury trial asks the court to find in favor of the moving party as a matter of law without allowing the case to go to the jury.

Виселення орендарів здійснюється за загальним правом, або через судовий позов, який використовується домовласниками.

Ejectment, at common law, is the legal action used by landlords to evict tenants.

Виселення у разі припинення у громадянина права користування житловим приміщенням на підставах, передбачених законами, договором, або на підставі рішення суду. Громадянин зобов'язаний звільнити відповідне житлове приміщення.

Eviction is the act of removing a person from possession of real property, either by reentry or by legal process.

Виселення в порядку відплати. В американському законі домовласник не може виселити орендаря на помсту за повідомлення про погані житлові умови.

Retaliatory eviction is the eviction of a tenant for reporting sanitary or building code violations to the authorities.

Висновки з питань етики. Колегія адвокатів публікує висновки з питань етики у відповідь на запити юристів. Етичні висновки мають рекомендаційний характер і не підлягають виконанню як закон, але їх можна навести, щоб показати, як колегія адвокатів витлумачила конкретне положення Типових правил або Типового Кодексу.

Ethics opinions are formal answers (similar in style to appellate court opinions) to questions about the interpretation or application of the ethics rules.

Витрати, пов'язані з юридичними питаннями, наприклад, плата за подання документів.

Expenses associated with a legal matter, such as filing fees.

Відведення з конкретної підстави присяжного, зроблене, коли вважається, що присяжний має упереджене відношення до справи, що розглядається.

Challenges for cause are challenges to a juror made when it is believed that the juror is not indifferent.

Відведення усьому складу присяжних у процесі формування колегії присяжних засідателів.

A challenge to the array is a challenge to the entire jury because of some irregularity in the jury selection. It is also called a motion to quash the array.

Відвід без пояснення причин – відвід присяжного засідателя, для якого не потрібно наводити ніяких підстав.

Peremptory challenges are the challenge of a juror for which no reason needs to be given.

Віддавати під заставу другим заемщиком. Угода нового власника нерухомого майна про сплату іпотеки колишнього власника. Також називається іпотечним припущенням.

A mortgage take-over is an agreement by a new owner of a real property to pay the former owner’s mortgage. It is also called mortgage assumption.

Відкладати засідання суду. Цей термін використовується у випадку якщо справа відкладається, це означає, що вона все ще існує в судових протоколах, але не активна. Якщо проблема виникне знову, справа може бути повернена до суду.

Adjourn case. If a case is generally adjourned, it means it still exists in the court records but isn't active anymore. If the problem occurs again, the case can be returned to court.

Відкладення судового засідання на певний термін. Судовий розгляд є неможливим у зв'язку з неявкою в судове засідання когось із викликаних осіб або у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, суд постановляє ухвалу про його відкладення на певний термін.

Adjournment of a court session for a certain period of time. According to the Code of Criminal Procedure, if the trial is impossible due to the failure of any of the summoned persons to appear at the court session or due to the need to demand new evidence, the court issues a ruling or resolution on its postponement for a certain period.

Відкласти розгляд справи – це тимчасово або назавжди відкладення або відстрочка провадження; припинення або припинення подальших справ судом, законодавчим органом або державним службовцем.

To adjourn the case means to put off or postpone proceedings, to end or dismiss further business by a court, legislature, or public official—either temporarily or permanently. If an adjournment is final, it is said to be sine die, "without day," or without a time fixed to resume the work.

Відкликаний прижиттєвий траст – траст, який може бути анульований або змінений засновником в будь-який час протягом його або її життя.

A revocable living trust is a trust that the settlor may rescind or change at any time during their lifetime.

Відкликання – процедура відкликання пропозиції оферентом до того, як вона була прийнята.

Revocation is the act of revoking, the taking back of an offer by an offeror before it has been accepted.

Відкритий ордер означає, що правоохоронні органи мають можливість взяти громадянина під варту та доставити до суду. Підставою може бути вчинення злочину або просто неявка до суду за повісткою.

An open warrant can mean many things, whether committing a new crime or failing to appear in court. Once you have an open warrant, law enforcement can take you into custody and bring you to court.

Відмивання грошей. Метафора, яка використовується для опису того, як гроші, отримані в результаті злочинної діяльності, «відмиваються», так що може здаватися, що вони були зароблені законним чином.

Money laundering is a metaphor for how money acquired through criminal activities is “washed” so that it appears to have been earned legitimately.

Відмінити; відхилити означає анулювати, зробити недійсним або відмовитися від підтримки. Це означає, наприклад, відхилити заперечення адвоката щодо питання до свідка або визнання доказів.

Overrule means to annul, make void, or refuse to sustain. It means, for example, to reject an attorney's objection to a question to a witness or admission of evidence.

Відмова від зобов'язань зазвичай протягом короткого, обумовленого контрактом, терміну; припинення.

Rescission is an equitable remedy that allows a contractual party to cancel the contract. Parties may rescind if they are the victims of a vitiating factor, such as misrepresentation, mistake, duress, or undue influence. Rescission is the unwinding of a transaction.

Відмова від застосування примусових судових заходів (наприклад: кредитора проти боржника і т. п.).

Forbearance means refraining from taking action.

Відмова від претензій і права – це добровільна відмова від відомої привілеї або права.

Waiver means voluntary relinquishment of a known privilege or right.

Відмова від свого права. Громадянин або юридична особа може відмовитися від права власності на належне йому майно, без наміру зберегти будь-які права на це майно. Відмова від права власності не тягне припинення прав та обов'язків власника щодо відповідного майна до набуття права власності на нього іншою особою.

Waiving your right means you waive this right and agree that you will not be allowed access to this particular item (the letter of reference) in your record.

Відмова від слухання справи судом присяжних – це суд без присяжних. Також званий судовим розглядом.

A jury-waived trial means a trial without a jury. It is also called a bench trial.

Відмова в позові – залишення без розгляду, припинення справи в суді.

Dismissal is an order disposing of an action without a trial of the issues.

Відмова в позові без права подання іншого позову – це відхилення позову без збереження за позивачем права пред'явлення позову за тією ж підставою.

Dismissal with prejudice. A dismissal in which the plaintiff is barred from bringing another action on the same claim.

Відмова в позові з правом подання іншого позову – це відхилення позову зі збереженням за позивачем права пред'явити надалі позов за тією ж підставою.

Dismissal without prejudice is a dismissal in which the plaintiff can correct the error and bring another action on the same claim.

Відмова в розгляді – це відмова у розгляді заяви у визначених законом випадках, наприклад , якщо не мається повноважень до подання заяви. Відмова у провадженні справи видається у формі постанови, на яке можно поскаржитись.

Failure of consideration is a defense available when the consideration provided in an agreement is not given to the party being sued.

Відмова оскаржувати звинувачення – заява про відмову оскаржувати пред'явлене звинувачення.

Nolo contendere is a plea in which the defendant neither admits nor denies the charges.

Відмова у позові – припинення позову, що не вирішує питання по суті.

Nonsuit means terminating an action that did not adjudicate issues on the merits.

Відмова чоловіка/дружини від заповіту. Чоловік /дружина має право відмовитися від спадщини на користь інших осіб з числа спадкоємців за заповітом або спадкоємців за законом будь-якої черги.

Waiving a spouse’s will means renouncing or disclaiming a spouse’s will.

Відновлення заповіту – відновлення раніше відкликаного або неправильно оформленого заповіту.

Republishing a will means reestablishing a will that has been formally revoked or improperly executed.

Відокремлена власність – форма права власності на нерухомість, при якій є тільки один орендар / власник, без будь-яких інших спільних інтересів.