Цитаты из книги «Intermezzo»

Повiдчиняти вiкна! Провiтрить оселю! Викинуть разом iз смiттям i тих, що смiтять.

Ходиш мiж людьми, як мiж вовками. Одно – стережешся. Скрiзь настороженi вуха, скрiзь простягненi руки. Бiдний в убогого тягне сорочку iз плоту, сусiд в сусiда, батько у сина.

Я утомився.Мене втомили люди. Менi докучило бути заїздом, де вiчно товчуться отi створiння, кричать, метушаться i смiтять.

Скрiзь я стрiчаю твiй погляд; твої очi, цiкавi, жаднi, влазять у мене, i сама ти, в твоїй розмаїтостi кольорiв й форм, застрягаєш в моїй зiницi. Я не можу розминутись з тобою… я не можу бути самотнiм

Бо життя безупинно i невблаганно iде на мене, як хвиля на берег.

Народився 17 вересня 1864 р. у  місті Вінниця у родині дрібного службовця. З 1875 р. навчався у Барській початковій школі, потім – у Шаргородському духовному училищі. Під час навчання з особливою цікавістю знайомився з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Генріха Гейне, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна. Працював приватним учителем, чиновником земської управи у Чернігові. До української літератури увійшов як представник мистецького напряму імпресіонізм. Його перу належать твори: «Fata Morgana», «Тіні забутих предків», «Intermezzo», «Цвіт яблуні» тощо. Глибокий психологізм, метафоричність, акцент на почуттях – неодмінні характеристики творчої манери автора. Помер 25 квітня 1913 р., похований у місті Чернігів.

Ми таки стрiлись на нивi – i мовчки стояли хвилину – я i людина. То був звичайний мужик.

Я тут почуваю себе багатим, хоч нiчого не маю. Бо поза всякими програмами й партiями – земля належить до мене. Вона моя. Всю її, велику, розкiшну, створену вже, – всю я вмiщаю в собi. Там я творю її наново, вдруге, – i тодi здається менi, що ще бiльше права маю на неї.

Нiколи перше не почував я так ясно зв'язку з землею, як тут. В городах земля одягнена в камiнь й залiзо – i недоступна. Тут я став близький до неї.

Навiть коли ти палиш – охоче вливаю в себе вогняний напiй й п'янiю вiд нього.Я тебе люблю.