Цитаты из книг автора «Михайло Коцюбинський»

всi тi, що складали у моє серце, як до власного сховку, свої надiї, гнiв i страждання або криваву жорстокiсть звiра. Всi тi, що я не можу розминутись iз ними, що мене утомили… Що ж дивного в тiм, коли вони ще раз прийдуть… От я їх вже бачу. Ба, ба! Як вас багато… Се ви, що з вас витекла кров в маленьку дiрку вiд солдатської кульки, а се ви… сухi препарати; вас завивали у бiлi мiшки, гойдали на мотузках в повiтрi, а потому складали в погано прикритi ями, звiдки вас вигрiбали собаки…

Вони сплiтали своє iснування з моїм в химерну сiтку, намагались налити мої вуха та моє серце тим, чим самi були повнi… Слухай-но, слухай! Ти й тут несеш до мене свої страждання? Своє мерзенство? Моє серце не може бiльше вмiстити. Воно повне ущерть. Дай менi спокiй…

Я живу не так, як хочу, а як ти менi кажеш в твоїх незлiченних «треба», у безконечних «мусиш». Я утомився.

Повiдчиняти вiкна! Провiтрить оселю! Викинуть разом iз смiттям i тих, що смiтять.

Ходиш мiж людьми, як мiж вовками. Одно – стережешся. Скрiзь настороженi вуха, скрiзь простягненi руки. Бiдний в убогого тягне сорочку iз плоту, сусiд в сусiда, батько у сина.

Я утомився.Мене втомили люди. Менi докучило бути заїздом, де вiчно товчуться отi створiння, кричать, метушаться i смiтять.

Скрiзь я стрiчаю твiй погляд; твої очi, цiкавi, жаднi, влазять у мене, i сама ти, в твоїй розмаїтостi кольорiв й форм, застрягаєш в моїй зiницi. Я не можу розминутись з тобою… я не можу бути самотнiм

Бо життя безупинно i невблаганно iде на мене, як хвиля на берег.

Народився 17 вересня 1864 р. у  місті Вінниця у родині дрібного службовця. З 1875 р. навчався у Барській початковій школі, потім – у Шаргородському духовному училищі. Під час навчання з особливою цікавістю знайомився з творчістю Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Генріха Гейне, Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна. Працював приватним учителем, чиновником земської управи у Чернігові. До української літератури увійшов як представник мистецького напряму імпресіонізм. Його перу належать твори: «Fata Morgana», «Тіні забутих предків», «Intermezzo», «Цвіт яблуні» тощо. Глибокий психологізм, метафоричність, акцент на почуттях – неодмінні характеристики творчої манери автора. Помер 25 квітня 1913 р., похований у місті Чернігів.

Ми таки стрiлись на нивi – i мовчки стояли хвилину – я i людина. То був звичайний мужик.