Цитаты из книги «Цензор снів»

Тоді-то підійшов до мене Петро Козланюк , письменник слабенький, зате пияцюра добрий і компанійський, та й запитав, чи є такий трунок, який би надавався легко пити, але валив з ніг. У принципі він той трунок і сам знав, бо то була медівка, але граф не любив солодких напоїв. Тоді я запропонував свій власний рецепт. Він готувався на основі

Полковник Скворцов зустрів нас, потираючи руки від задоволення, що дісталося нам на горіхи.

просто походив по селу, посидів у корчмі, порозпитував, поставив цьмаги одному, другому і дещо довідався.

Потім, коли ми пили вино, він раптом усміхнувся до мене і сказав: – А ви не зле розвели тих цваняків.

Я потягнув їх на пиво і розповів, як розшукував Ірму по всіх маленьких містечках, обійшов усі прикордонні села з німецького боку, але ніде не було її ані сліду.

Ми поналивали в гумові грілки самогону, решту закопали на городі, а раненько біля шостої вирушили в дорогу.

Вона водить пальцем по столу, розмащуючи краплину кави, від чого та краплина стає схожою на квітку, маленьку червону квіточку. В

Коли прокинулася, був ранок. Старий притулив мені до вуст пляшку і наказав одним духом випити. То було щось міцне й на травах. Гіркавий присмак. Я випила і відразу знову провалилася в сон, вкриваючись рясним потом, а, прокинувшись, уже не пітніла і мене не морозило

Жінка напоїла гарячим молоком, і я заснула, відчуваючи, як пітнію

Вони п’ють каву, і кожен думає про своє