Цитаты из книги «Цензор снів»

По шинках ми зібрали порожні пляшки від горілки й наповнили їх розведеним спиртом. Кожну з них я штемпелював орлом з пфеніга. Для своїх ми мали горілку ще польську, для всіх інших – те, що дозволяли випускати німці й наш приватний виріб. Але не минали моєї кнайпи навіть поважні німецькі чини, сам пан кримінальний комісар Краух, який разом зі своїм ординарцем оселився неподалік на спорожнілій віллі, йдучи додому з роботи, навідувався, щоб поласувати нашими флячками, деколи приводячи й фацетів з гестапо. То вже зрозуміло, що пили і їли вони забездурно.

Мені вдалося придбати в Інституті спирту вживаний спирт, який, правда, був забарвлений на блакитно, але нам вдалося його передистелю

до молока – воду з борошном або крохмалем, сметану приправляли мішанкою з молока, соди й води з крохмалем, злегка забарвлюючи соком з моркви, під тонким шаром масла нерідко крилася брила сиру, до масла теж додавали лій, крохмаль або терту бульбу.

Мадяри так само торгували панчохами, горілкою і вином, купуючи натомість срібло.

Італійські солдати гендлювали вином і панчохами, а також сріблом, платиною і золотом, продавали все, що мали при собі, навіть зброю.

Потім я нагрів води й налив її у слоїк з рештками присохлого маминого варення з рожі, добряче закалатав і випив.

Назад летиш порожняком, хіба що привезеш грецького сиру й вина, – сказав Краух. – То як? Погоджуєшся?

– Як ви чудово все підрахували! – він розсміявся, потім встав, відчинив шафку і запропонував випити рому. Я не відмовився, мені хотілося витягнути з нього якнайбільше. Коли ми випили, він сказав:

Побачивши горілку, неабияк втішився. – А шо то нині за празник? – Та маємо троха руботи, знаїш. Тре нам ше дві жидівських рудини. Мают їх відправити ду Палєстини, знаїш.

Я купив фляшку, і ми пішли до Франя