Цитаты из книг автора «Валерій Пекар»

Парадигми мислення – це не класи, а властивості (втім, з математичної точки зору приналежність до класу – це окремий випадок властивості). А різні властивості можуть бути властиві об’єкту одночасно. При цьому одні властивості можуть бути виражені яскравіше, сильніше за інші, а деякі зовсім слабко, бути майже відсутніми. Це стосується і колишніх властивостей, які із часом ослабли, і майбутніх, які ще не проявилися.

Якщо доросла людина відчуває в собі пропущений рівень, варто подумати, як його заповнити: до яких фізичних, інтелектуальних, духовних вправ вдатися, аби повною мірою проявити в собі те, чого не вистачає. Часом незаповнені рівні «болять» і з’їдають вашу енергію.

Не всі проповіді бувають успішними. Фраза «Бог любить тебе» видається позбавленою сенсу людині, яку ніхто в житті ніколи не любив.

Кожна парадигма мислення незамінна, оскільки несе із собою важливі цінності та корисні життєві навички.

Щоб змінитися, вам не потрібно відмовлятися від самого себе. Адже, як ми вже знаємо, парадигми мислення не взаємовиключні, кожна наступна включає всі попередні. Вам потрібно просто додати нову парадигму мислення до вашого арсеналу, і користуйтеся на здоров’я усіма наявними у вас на даний момент, дістаючи їх за потреби. Адже розширити арсенал простіше, ніж замінити, відмовившись від звичного й улюбленого, чи не правда? Тільки завівши собі нову парадигму мислення, потрібно періодично діставати її з арсеналу і використовувати. І тоді вона сама почне потихеньку вас змінювати.

Однак і люди, що не бояться праці, часто відмовляються від змін – вони побоюються втратити себе. Але часто єдине, що потрібно змінити, – парадигма мислення.

Найбільша дурість – це робити те саме і сподіватися на інший результат» (Альберт Ейнштейн). Однак, як відомо, «генерали завжди готуються до минулої війни» (Вінстон Черчилль).

Для закріплення певної картини світу використовується не лише насичення специфічною інформацією, але й обмеження всілякої іншої інформації. Будь-яке «промивання мізків» за всіх часів починалося з ізоляції людини від зовнішнього світу.

Кен Вілбер визначає чотири необхідні умови для того, щоб був можливий перехід до нової парадигми мислення: – Заповнення. Поточний рівень має бути заповнений, необхідні життєві навички і компетенції повинні бути набрані хоча б у мінімально необхідному обсязі. Образно кажучи, людина мусить «удосталь наїстися» на цьому рівні – той, хто не «наситився», не буде рухатися далі. – Дисонанс. Щось не так у картині світу, вона не все пояснює. – Інсайт. Є ідеї, що породжують бажання пізнавати нові шляхи в житті. – Відкритість. Готовність рухатися далі, змінювати свою картину світу. Для свідомого саморозвитку добре допомагають історії, які людина сама собі складає й розповідає.

Для свідомого саморозвитку добре допомагають історії, які людина сама собі складає й розповідає. Що частіше ми розповідаємо собі історію, то сильніше вона вростає в наші нейронні мережі (пам’ятаєте аналогію «второваних стежок»?) та впливає на наші думки і дії.