Цитаты из книги «Американська трагедія. Книга 1»

Але зараз, хоч як їй хотілося піти до нього, вона не наважувалася: це дасть йому бажану можливість заговорити з нею, а найстрашніше, що і для неї це бажана можливість.

Що за безглуздий, божевільний світ! – подумав Клайд. – Як важко в цьому нещасному містечку зустрітися з ким-небудь наодинці!

Як важко бути бідняком, без грошей, без становища в суспільстві і не мати можливості жити так, як хочеш.

Якби він домігся її кохання, він став би одним з найщасливіших людей на світі.

замість холодної чи докірливої відповіді, вона тільки підвела на нього погляд, такий безпорадний і ласкавий, сповнений такої розгубленості і покори, що Клайд зрозумів: вона так само нездатна боротися з потягом до нього, як і він – з потягом до неї

Щодо шлюбу честолюбний Клайд був наче під гіпнозом: він одружиться тільки з дівчиною з кола Гріфітсів! І все ж він палко поривався до Роберти.

до цього часу вона намагалася запевнити себе, що не думає про Клайда, як про людину, яку могла б покохати, але тепер, уявивши собі, що він будь-якого дня може несподівано виїхати і вона ніколи більше не побачить його, вона відчула дивне хвилювання

Це були для Клайда дивні дні. Знову – і в таких умовах, що він цілі дні міг бути поблизу неї – в його життя увійшла дівчина, про яку він думав, якою захоплювався і до якої поступово став линути з усією пристрастю, на яку був здатний, – як линув колись до Гортензії Брігс, але з приємнішим почуттям, бо він бачив, що Роберта набагато простіша, добріша і порядніша. І хоча перший час вона досить довго була (або прикидалася) цілком байдужою і наче не помічала його, насправді все це з самого початку було неправдою. Вона просто не знала, як їй треба поводитись. Він мав вродливе обличчя і гарні руки, м’яке темне волосся, сумні й ніжні чорні очі. Він був привабливий – навіть дуже! Справжній красень, здавалося їй.

Вона здавалася йому витонченою, зовсім не схожою на інших, і він ще з більшим здивуванням помітив в її поведінці спалахи своєрідної веселості, не тільки емоціональної, але й на особливий, поетичний лад навіть чуттєвої.

Роберта і Грейс якийсь час відвідували церковні служби і зібрання, але становище 'їхнє від цього не змінилося: вони були бездоганні, і їх допускали в це товариство, але не запрошували в гості і на вечірки, і вони не брали участі ні в яких розвагах, доступних іншим парафіянам, що посідали краще становище.