Цитаты из книги «Алхімік»

Мудреці дійшли висновку, що світ природи – це лише образ і копія Раю. Просте існування цього світу є гарантією, що існує світ досконаліший, аніж цей. Бог його створив для того, щоб через прості речі люди могли зрозуміти свої духовні настанови й чудеса свого знання. Це є тим, що я називаю діяльністю.

Смарагдова Скрижаль – це прямий перехід до Душі Світу.

– Якщо те, з чим ти зустрічався, виготовлене з чистої матерії, воно ніколи не загниється. І ти зможеш одного дня повернутися. Якщо ти пережив одну мить світла, схожого на вибух зірки, тоді ти не знайдеш нічого, коли повернешся. Але ти бачив вибух світла. І лише це було варте твоїх зусиль.

Не думай про те, що залишилося в тебе позаду, – сказав Алхімік, коли вони скакали верхи на конях по пісках пустелі. – Усе закарбоване в Душі Світу й залишиться там навічно.

Люди більше думають про повернення, аніж про від’їзд, – сказав хлопець, який знову призвичаювався до мовчанки пустелі.

Кохають тому, що кохають. Не існує ніякої причини, щоб кохати.

Ти так ніколи й не зрозумієш, що кохання ніколи не перешкоджає чоловікові прожити свою Персональну Легенду. Коли таке трапляється, це означає, що кохання не було справжнім – тим, яке розмовляє Мовою Світу.

– Тут існує життя, – відповів хлопець Алхімікові. – Я не знаю мову пустелі, але мій кінь знає мову життя.

– Покажи мені життя в пустелі, – сказав Алхімік. – Лише той, хто знаходить життя, зможе знайти скарби.

Завтра продай свого верблюда й купи коня. Верблюд – тварина підступна. Він пройде тисячу кроків і не подасть жодного знаку втоми. Але несподівано впаде навколішки й помре. Коні стомлюються поступово. І ти завжди знаєш, скільки ще можна вимагати від нього й коли він помре