Цитаты из книги «Очамимря (Повість безврем’яних літ)»

Отримали доньки два імені: одну нарекли піпсіколою, другу – Кукаколою. Бо дві

Дитину пізню, довгождану, хоча й незвичайну. Мала дівчинка два тулуби, від пуповини починаючи, дві голови на двох осібних шиях, по парі рук, а при цьому лише одну пару ніг.

Івашко-рибалка, який теж недалеко, на Тарасашевченка

Це, кажуть, перві люде ще придумали, щоб за шість днів, на сьомий, чи через сім, на восьмий, один день не працювати. То й у граді так буває. Тільки не щоразу якогось певного дня, а тільки коли Кнєзь розпорядиться.

Повертається ж він проти течії так за днів двадесять або й пізніше, привозить товару повен човен: і солі, у мішки напакованої, і курток дорогих, шкіряних, надзвичайно акуратно й зграбно пошитих, таких лискучих та прегарних, що тільки гридні Кнєзеві в них потім ходять; не те що смердові нікчемному, а й вільному чоловікові до такої одежі зась.

Слова всякі незрозумілі: «мотори», «батареї», «бензин», «бартер», «вогнепалка»… І слухає Кнєзь того Кирюху, ніби підліток слухняний повчання волфа десь на горі, тільки головою покивує та, чого не збагнув, сором’язливо по раз-другий перепитує.

Та й коли б його до кінця добудувати, до Трухан-айленду, все одно ж там, по той бік айленду, знову Ріка.

Їх ніхто не бачив, та Кнєзь певен, що ті люди – наші брати.

То й мусимо в ньому жити, який уже він нам дістався, хай боронить нас усемогутній батько Фак і все-блага матір Фака!..

Всемогущий бог Фак і всемогуща богиня Фака вирішили світ оновити, перенародити.