Ранні твори Хвильового мають свій, дещо важкий настрій, стислий переказ і певну незрозумілість.
Схожі емоції відчуваєш при читанні "Санаторійної зони". Є тут щось від Кафки. Невловиме, загадкове, потворне.
"Я (Романтика)" - складна історія про муки совісті, вибору і служіння ідеалам. У наш час - щось неймовірне.
В той же час "Іван Іванович" - оповідання, схоже на твори Зощенка. Гумор, сатира, іронія. Це влучне висміювання пристосуванців, створене за часів НЕПу.
А "Сентиментальна історія" - найбільше схожа на приклади класичної літератури.
На жаль, загадкові "Вальдшнепи" не дійшли до нас у повному обсязі. Ці думки справжнього революціонера Хвильового про революцію, що її результатами скористалися не ті люди, дуже цікаві.