Цитаты из книг автора «Микола Хвильовий»

Письменник, коли він пересічність, – раб свого суспільства

Методій Кирилович – колега Івана Івановича. Методій Кирилович, як мишка: очі бігають, руки бігають і вся істота бігає. Товаришка Галакта каже, що їй Методій Кирилович подобається особливо своїми хитренько підкинутими бровами та розумною головою.

він і член «Друга дітей», і член «Повітрофлоту» та «Доброхіма», він член якогось клубу мало не політкаторжан (ще б пак: хіба це не мого героя хотіли колись вислати – при старому режимі – із одної губернії в другу?), він і член профспілки, він… і т. д. і т. п. Словом, в цьому сенсі Іван Іванович, очевидно, не має собі рівних.

«Хуліо Хуреніто» з передмовою Н. Бухаріна і «Любов Жанни Ней»

мадмуазель Люсі, гувернантка, і Явдоха – радянська куховарка, член місцевого харчсмаку.

Товаришка Галакта (Марфа Галактіонівна) народила з Іваном Івановичем (товариш Жан) сина й доньку. Сина назвали революційним ім’ям – Май, а доньку не менш революційним – Фіалка. Май уже записався в жовтенята, а Фіалка поки що кандидатка.

Івана Івановича (до речі, партійна кличка «Жан

Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна зневаги

Товариш Жан (Іван Іванович) свій високий лоб і свої рогові окуляри протирає завжди білосніжною хусткою і говорить, так би мовити, баритональним басом. І Костюм Іван Іванович носить не із дешевих, бо добре засвоїв відповідну англійську мудрість.

Товаришка Галакта (Марфа Галактіонівна) народила з Іваном Івановичем (товариш Жан) сина й доньку. Сина назвали революційним ім’ям – Май, а доньку не менш революційним – Фіалка.