Цитаты из книг автора «Марко Вовчок»

Прийду, було, її вбирати, то вже якої наруги я од неї не натерплюся!..

Далi вже що день, то вона сердитiша; вже й лає; часом щипне або штовхне стиха… та й сама почервонiє як жар, — засоромиться.

Чи так вона всiм до душi прийшла, чи не було їм тодi чого iншого розважитись, тiльки так комахою й налазять i налазять.

А панночка й голову задерла, i виступає так, наче вже вона княгиня великородна.

Стара її цiлувати: "Серденько моє! Втiхо моя!"

Хочете, я вам заспiваю? Слухайте! I заспiвала, затягла, — наче теє срiбло пересипається.

I що ж то за хороша з лиця була! I в кого вона така вродилася! Здається, i не змалювати такої кралi!..

словно своей же глупости радуясь.

так ти дiло робиш, голубко, як мокре горить!

барвiнку купаний, що так дiвчат чарує?