Щоразу, читаючи сучасну українську літературу, дивуюся, ні, не так, захоплююся талантами і уявою наших письменників. Дуже високий рівень. Дуже! І це без усіляких перебільшень. Сюжет, герої, події, подача, - не відірватись.
Ось і Кідрук не підкачав. Роман «Доки світло не згасне» - став черговим відкриттям року.
Рута Статник нічим особливим, крім імені, від своїх однолітків не відрізнялася. Звичайна учениця, звичайної школи, випускниця, що переймається зно і вступними іспитами. Є у неї сестра, теж з незвичним іменем - Індія, з якою вони дуже близькі, навіть занадто, як для рідних сестер.
Та одного дня все міняється. Щось таки сталося у Всесвіті, що на Руту, як то кажуть, звалилися всі лиха світу. Вона завагітніли, тобто залетіла після п‘яного сексу, загинув ії улюблений вчитель, а на додачу до бід, у Індії в дорожній пригоді загинув коханий. І збив його не хто інший, як хлопець Рути.
Уже нічого не змінити, все стало інакшим. Життя перетворилося на суцільну драму. Сестра з нею не розмовляє, бо дівчина була в такому трансі, що дозволила, тепер уже колишньому хлопцеві, використати її, як щит. Батько озлоблений, мати стала на сторону Індії, і віддалилася від доньки. Ще вчора щаслива і сповнена надій Рута, сьогодні досягла межі абсолютної крайності.
Як тонко і драматично, але без пафосу, письменник підвів нас самої страшної сторінки життя Рути. Показав дорослішання таким, яке воно є, і довів, як важливо, коли в сім‘ї тебе розуміють. Коли можна, не вагаючись, відкрити близьким душу. Поділитися наболілим. Але важливо і те, як тебе сприймуть. Так, Рута поділилася з мамою, і ніби та прийняла все спокійно. Але що з того вийшло?
Скоро у дівчачі сни прийдуть химери, але мені здається, що вони набагато раніше прийшли в її життя. Такі ось сумні висновки.
Щодо снів. Тут все тільки починається. І читача, як і Руту, чекає новий виток подій. Дівчина випадково виявляє, що може змінювати реальність у снах. А якщо так, то це ж чудова нагода налогодити своє життя. Зробити все, як було до того самого дня, коли вона п‘яна і нерозумна віддалася такому ж п‘яному приятелю.
Та чи все так просто? Чи можна порушувати ланцюжок подій? І як то, дивится на того, в кого ти була на похороні, бачила його могилу, і розуміти, що ще вчора він був мертвий, а сьогодні раптом живий?
А раптом десь є сили, які здатні зупинити таких, як Рута? Що чекає на неї після пробудження? І чи проснеться вона взагалі?
Перевод.
Каждый раз, читая современную украинскую литературу, удивляюсь, нет, не так, восхищаюсь талантами и воображением наших писателей. Очень высокий уровень. Очень! И это без всяких преувеличений. Сюжет, герои, события, подача – не оторваться.
Вот и Кидрук не подкачал. Роман «Пока свет не погаснет» – стал очередным открытием года.
Рута Статник ничем особенным, кроме имени, от своих сверстников не отличалась. Обычная ученица обычной школы, выпускница, обеспокоенная вступительными экзаменами. Есть у неё сестра, тоже с необычным именем – Индия, с которой они очень близки, даже слишком, как для родных сестёр.
Но однажды всё меняется. Что-то произошло во Вселенной, если на Руту, как говорится, свалились все бедствия мира. Она забеременела, то есть залетела после пьяного секса, погиб её любимый учитель, а вдобавок к бедам, в Индии в дорожном происшествии погиб любимый. И сбил его не кто иной, как парень Руты.
Уже ничего не изменить, всё стало иначе. Жизнь превратилась в сплошную драму. Сестра с ней не разговаривает, потому что девушка была в таком трансе, что позволила, теперь бывшему парню, использовать её, как щит. Отец озлоблен, мать встала на сторону Индии и отдалилась от дочери. Ещё вчера счастливая и полная надежд Рута, сегодня достигла предела абсолютной крайности.
Как тонко и драматично, но без пафоса, писатель подвёл нас к самой страшной странице жизни Руты. Показал взросление таким, каково оно есть, и доказал, как важно, когда в семье тебя понимают. Когда можно, не колеблясь, открыть близким душу. Поделиться наболевшим. Но важно и то, как тебя воспримут. Да, Рута поделилась с мамой, и та будто приняла всё спокойно. Но что из этого вышло?
Скоро во сны девочки войдут химеры, но мне кажется, что они гораздо раньше пришли в её жизнь. Такие вот печальные выводы.
Насчёт снов. Здесь всё только начинается. И читателя, как и Руту, ждет новый виток событий. Девушка случайно обнаруживает, что может изменять реальность во сне. А если так, то это же отличный повод наладить свою жизнь. Сделать всё, как было до того самого дня, когда она пьяная и неразумная отдалась такому же пьяному приятелю.
Но всё ли так просто? Можно ли нарушать цепочку событий? И как смотреть на того, у кого ты была на похоронах, видела его могилу, и понимать, что еще вчера он был мёртв, а сегодня вдруг жив?
А вдруг где-то есть силы, способные остановить таких, как Рута? Что ждет её после пробуждения? И проснётся ли она вообще?
