Цитаты из книги «Бог завжди подорожує інкогніто»

Тобто є якийсь граничний вік, до якого все, що вивчив, — частина «тебе», а все, що вивчив пізніше, є штучним, і ми не будемо самі собою, використовуючи це?

Ані організація, ані уряд, ані новий шеф, ані об’єднання, ані супутниця життя не змінять твого існування. Поглянь на політику: щоразу люди покладаються на когось, хто має змінити їхнє буття, — хіба спрацьовує? Міттеран 1981-го, Ширак 1995-го, Обама 2008-го... Щоразу

Ми самі мусимо стати тими змінами, яких хочемо домогтися від світу

Ніколи не відкладай на пізніше те, що допомагає зростанню.

Так, але сьогодні молоді люди знають, що не слід забруднювати планету просто заради задоволення.

то це тому, що твій мозок не знає інших варіантів. Їх треба розвинути. Розумієш, у природі не має бути порожнечі. Якщо ти намагатимешся просто позбутися ролі жертви, не заміщуючи її жодними навичками, — ні, так не спрацює. Краще, щоб ти побачив, що можеш поводитись якось інакше. А згодом — я певен — твій мозок швидко сам обере новий варіант дій, якщо той буде більш корисним.

жертви не бувають щасливими. Чуєш? Не бувають.

Але ж тепер ти дорослий — можеш навчитися чогось іще, крім як плакатись і жалітися

ми не маємо доступу до всієї палітри вибору... Деякі люди розвивають своє ставлення до плину речей, відпрацьовують манеру поведінки. Тому, коли настає та чи інша ситуація, їхній мозок має широку гаму можливих реакцій. Інші ж роблять більш-менш одне й те саме — тому й арсенал їхній не збільшується, і, відповідно, наявний вибір їх геть не влаштовує...

Ти навчишся краще комунікувати, навчишся контактувати з незнайомцями та створювати атмосферу довіри, щоб тебе сприймали люди, які не можуть мислити, як ти. Але спочатку ти маєш зрозуміти, що робить тебе унікальним. В іншому разі так і «щезатимеш» на користь інших.