Перша частина

№ 1. Цянь. Творчість

Тут творчість розглядається в його найчистішому вигляді. Це перш за все – акциденція неба як уособлення творчої сили, що лежить на початку всього існуючого. Вона, як універсальна сила, принципово не може мати жодних перешкод у своєму розвитку, якому сприяє те, що ця сила є абсолютно стійкою. Досконалий чоловік може в своїй діяльності повністю проявити таку творчість, яка добре відбивається на всьому його оточенні. Ось чому в тексті сказано: «Творчість. У первісному розвитку сприяє стійкість».

1

Загалом активній діяльності віддається перевага перед простим, пасивним буттям, тому потрібна особлива пильність для того, щоб ця діяльність привела до позитивного результату. Момент її початку є одним із найвідповідальніших моментів. У ньому ще недоречна діяльність, а потрібна лише замкнута та зосереджена підготовка. Людина може бути сповненою сил, але час ще несприятливий для її діяльності. В образі дракона, що пірнув, тобто потужної істоти, яка сховалася і ще не діє, зображується така людина. Не варто думати, що це може стосуватися лише якихось особливих людей, бо зовсім не притаманно «Книзі» обмежувати застереження, що даються в ній, їхньою придатністю лише для декотрих людей. Тому про перший момент будь-якої творчості сказано: «Сильна риска – на початку. Пірнув дракон, не дій».

2

Наступний момент, показаний другий рискою, яку в символіці називають полем, тобто поверхнею землі, характеризують тим, що людина, сповнена творчої сили, зашифрована в образі дракона, може вже вийти зі свого усамітнення: він, якщо з’явився, вже перебуває в полі. Його творчість уже може проявитися, його бачать усі, і таке становище для всіх сприяє зустрічі з такою великою людиною. Крім цього, в системі графічних співвідношень символів «Книги» традиційно вважають, що між рисками символів існує якийсь резонанс, «відповідність», а саме: перша риска відповідає четвертій, друга – п’ятій, третя – шостий. Але в символіці соціальної ієрархії п’ята риска позначає володаря. Тому на другій позиції, що стоїть відповідно до частини п’ятої, – сприятлива зустріч із великою людиною. Ось чому текст цієї риски каже: «Сильна риска – на другому місці. З’явився дракон, що перебуває в полі. Сприятлива зустріч із великою людиною».

3

Перша хвиля творчого акту на другій позиції вже досягла найвищої точки. Але все це існує наразі лише внутрішньо, бо перші три риски позначають внутрішній світ, а другі три – зовнішній. Все це ще не реалізоване зовні. Потрібен вихід із себе для цієї реалізації. Його символізує третя риска. При такому переході природно виникає якась криза, таке становище вважається небезпечним навіть для шляхетного чоловіка, котрий упродовж усього першого періоду творчості (весь день) віддавався безперервному творенню. Тільки сповнена сил пильність наприкінці цього періоду (увечері) може призвести до того, що осуду не буде. Тому це сказано і в тексті: «Сильна риска – на третьому місці. Шляхетний чоловік до кінця дня безперервно творить. Увечері він пильний. Небезпека. Але осуду не буде».

4

При виході до активної діяльності зовні у чоловіка, котрий підготував її внутрішньо, ніби вибивається ґрунт ізпід ніг, але саме ця попередня готовність уможливлює успішний результат. Це з достатньою ясністю показано в образі тексту: «Сильна риска – на четвертому місці. Наче стрибок у безодню. Осуду не буде».

5

Тільки на п’ятій позиції творчий процес виступає у своїй повній силі. Він до кінця проявився зовні і, маючи в собі достатньо сили, не потребує жодної підтримки. Він, як сповнений сил дракон, летить у небі. З такої висоти творець легко може помітити велику людину, де б та не перебувала. Але і сам він є великою людиною, котра настільки розгорнула свою діяльність, що її неважко побачити кому завгодно. Ось як це показано в тексті: «Сильна риска – на п’ятому місці. Літаючий дракон перебуває в небі. Сприятлива зустріч із великою людиною».

6

На цьому, власне, закінчується творчий процес. Все подальше є лише непотрібним перерозвитком. Якщо творчість вже досягла свого цілковитого прояву і більше вже нічого створити не можна, то той, хто в цьому становищі все ж захотів би «творити» й далі, проявив би лише свою зайву пиху, в результаті якої йому довелося б покаятися. Так каже і цей текст: «Сильна риска – нагорі. Пихатий дракон. Буде каяття».

Резюме

Увесь процес творчості показний сильними світловими рисками. Це, певна річ, добрі сили, але для справді хорошого результату треба повністю керувати ними і не допускати того, щоб вони панували. Тільки тоді діяльність може відбуватися гармонійно до всього світового звершення і бути щасливою. Тому в тексті, де сили світла показані в образі драконів, сказано: «При дії сильних рисок дивись, аби всі дракони не панували. Тоді буде щастя».

№ 2. Кунь. Виконання

Навіть найнапруженіша творчість не може реалізуватися, якщо немає того середовища, в якому воно буде здійснюватися. Але і це середовище, для того щоб здійснити абсолютну творчість, має бути також абсолютно податливим і пластичним. Крім цього, воно має бути позбавлене будь-якої власної ініціативи, має в повному самозреченні лише вторити та слідувати за імпульсами творчості. Але разом із тим воно не було б в змозі виконувати те, що є творчим задумом. Тому ця цілком самозречена сила показується метафорично в образі кобилиці, яка, хоч і позбавлена норову коня, але не поступається йому в здатності до дії. Якщо творчість – це небо, світло, досконалий чоловік, то виконання – це земля, пітьма. Шляхетний чоловік – той, котрий слухає та виконує вказівки досконалої людини. Саме йому тут належить діяти не за цими вказівками, а з власної волі, тоді він міг би лише помилятися. І тільки слідуючи за своїм повелителем, він може знайти його. Так, для шляхетного чоловіка тут найкраще, втративши подібних до себе самого друзів, знайти приятеля, котрий стоїть вище за нього, котрий своїми якостями доповнює його недоліки. В просторовій символіці «Книги» південний захід вважається областю темряви, позаяк там починається згасання світла. І, на противагу, північний схід – ділянка, де зароджується світло, вважається областю світла. Виконання ж показане в рисках темряви, тому йому треба втратити подібні до нього сили на південному заході та знайти сили, що заповнюють приятеля, – на північному сході, щоб скоритися їм. При цьому важливо, щоб діяльність виконання протікала в повному спокої, в покірному прийнятті своєї долі, без перерозвиненого, інакше його діяльність не буде виконувати задуми творчості, а конкурувати з ними. Темрява вступить у незакономірний бій зі світлом, що не може привести до позитивного результату, бо сила темряви – сліпа необхідність, а не ясна свідомість. Якщо перший символ стосується переважно володаря, чоловіка тощо, то символ виконання розповідає про діяльність підданого, дружини тощо. У ньому показана в розвитку необхідність у виконанні. У тексті це сказано так: «В початковому розвитку сприятлива стійкість кобилиці. Шляхетному чоловікові доведеться діяти, але якщо він подасться вперед, то заблукає, відступивши ж назад, він знайде повелителя. Тут позитивно на південному заході знайти приятеля і на північному сході втратити товариша. Спокійна стійкість – на щастя».

1

Перший момент виконання такий, що в ньому воно саме ще непомітно. І тим не менше воно буде реалізовуватися з повною необхідністю. Нехай навіть сила темряви і холоду тут ще не виявлена. Але вона вже почала діяти. Нехай у тому, що вже випала паморозь, ще не помітний майбутній мороз, але якщо паморозь уже є, отже, недалеко той час, коли буде і міцний лід, в якому холод і темрява проявляться вже повною мірою. Зміцнення сили та темряви може бути зрозумілим і в переносному сенсі: це – час, коли щораз більше можуть почати діяти нікчеми – аморальні люди. Треба передбачати події і бути готовим до зустрічі з ними. Тому як попередження звучать слова тексту: «Слабка риска – на початку. Якщо ти наступив на паморозь, отже, наближається міцний лід».

2

У символіці геометричних форм «Книги» небу присвоєна форма кола, а землі – квадрата. Просторово небо уявляється куполоподібним, а земля – прямою, пласкою. Але, вступаючи у взаємодію з небом, земля мусить повністю пристосуватися до нього, щоб реалізувати його імпульси. Незважаючи на відмінність їхніх форм, це можливо в силу розміру землі. (Давньокитайська уява, що нескінченно великий квадрат прагне перетворитися в коло, зазначена в розділі 41 «Дао де цзін»: «У великого квадрата немає кутів».) У кожному символі «Книги» одна з рисок вважається головною. В цьому випадку це – саме друга риска. Тому в ній переважно показана ознака цього символу. А якщо ця ознака присутня найповнішою мірою, то тут не потрібні жодні попередні вправи, не потрібна жодна попередня підготовка, а все складається сприятливо само собою. Тільки в світлі цих думок стає зрозумілим текст: «Слабка риска – на другому місці. Плаский квадрат величезний. Хоч і не готуєшся, але не буде нічого несприятливого».

3

Після першого, внутрішнього прояву цієї ситуації знову настає криза, під час якої неможлива активна діяльність. Людина може бути наділена найдостойнішими якостями, але час не сприяє їй. Тому вона має затамувати свій блиск. Вона може бути стійкою і навіть може діяти, однак лише за умови, що її діяльність буде відбуватися не за її власним рішенням, а тільки за вказівками вождя, котрий стоїть вище за неї, тоді лише її справу можна довести до потрібного вирішення. Ось чому і в тексті сказано: «Слабка риска – на третьому місці. Затамувавши свій блиск, зможеш залишитися стійким. Можливо, якщо будеш діяти, тримаючись вождя, сам не здійснюючи нічого, справа буде доведена до кінця».

4

При пасивності сили темряви, характерної для виконання, стан кризи дещо затягується. Тому, хоча на четвертій позиції вона вже минає, її вплив усе ж залишається. Людина може володіти чимось вагомим, але тут краще їй заховати те, що у неї є: зав’язати мішок. Ця позиція символізує становище наближеної до володаря людини – хитке та сповнене тривог. Звісно, якщо людина в такому становищі буде триматися в тіні, то небезпека не буде їй загрожувати, однак, залишаючись непоміченою, вона не може розраховувати і на похвалу. Тому в тексті читаємо: «Слабка риска – на четвертому місці. Зав’яжи мішок. Осуду не буде і похвали не буде».

5

І друга, і п’ята риски, як середні риски в нижній і горішній триграмах, показують одну з найважливіших якостей: врівноваженість, що розуміється як уміння без крайнощів завжди бути на належному місці. [Це центральне положення показане в образі, що вимагає певного пояснення. Справа в тому, що гама фарб за давньокитайськими поглядами складається не з семи (як у нас), а з п’яти кольорів, і в ній жовтий колір займає центральне положення. Тому в афоризмах, що стосуються других і п’ятих рисок, часто зустрічаються образи, що мають епітет «жовтий»]. Також жовтий колір – це колір землі. П’ята риска в цьому символі хоча і не є головною, але, займаючи найзручніше становище у горішній триграмі, що позначає зовнішнє, символізує все ж можливість прояву зовні. Зовнішній прояв – це наче одяг. Але позаяк тут мова йде про землю, то й її розташування, нижче за небо, знаходить своє віддзеркалення в тому, що в образі вказана нижня частина китайського одягу: спідниця. Сприятливість цієї позиції дає можливість говорити тут не тільки про щастя, а й навіть про первісне щастя. Після цих пояснень, імовірно, буде зрозумілішим текст: «Слабка риска – на п’ятому місці. Жовта спідниця. Початкове щастя».

6

Шоста позиція показує перерозвиток цієї ситуації. Сила пітьми, будучи перерозвиненою, вступає в боротьбу з силою світла. Тут, на крайній позиції, на межі, змагаються світло і пітьма, небо і земля, яким притаманні синій і жовтий кольори. Добром ця битва не може бути, бо вона – порушення світової закономірності, й ось ллється «кров драконів»: слабка риска нагорі. Дракони б’ються на межі. Їхня кров синя та жовта. Щоб уникнути такої битви при впливі сил пітьми (слабких рисок), треба завжди мати на увазі, що тут сприятливою може бути лише вічна стійкість. Про це каже і загальне застереження до цього символу: «При дії слабких рисок сприятлива вічна стійкість».