У цій книзі Ірен, відкриває душу для свого читача, показуючи своє життя таким , яким воно є. Відсутність послідовності та логіки у побудові, дає відчуття читачу, що він розмовляє з авторкою віч на віч. Вона дає поштовх щоб подумати про... все. Про телебачення, яке зомбує людей, і про письменників, які пишуть книги, незважаючи на фінансову НЕ підтримку держави для літератури, про стосунки, складні, але не менш красиві та жахливі, про гідність та дорогоцінності (не тільки матеріальні), про значення слова Успіх та безхмарне життя (як нам здається )за кордоном, про дороги (асфальтні і не тільки ) та існування дружби... Тих ПРО багато, але всі вони змушують подивитися на свою рутину, яка захоплює та поглинає. На життя, яке має повороти, виверти, незаплановані зупинки та швидкісні магістралі, але від цього стає, ще більш цікаве, нещадне та прекрасне. Книга, яка навіює тепло, душене тепло, а також потребу дій зробити чи попробувати щось нове, щоб сказати "Одного разу...".
Книжка для тих, хто хоче позайомитится з життям авторки і для тих, хто хоче зрозуміти себе, тобто для всіх. Як визначила сама Ірен роман -- неправильна книга, тому вищенаписане теж можна вважати неправильним, але то вже, "як кому піде"!