Цитаты из книг автора «Жозе Сарамаго»

цивілізація зробила оберт і повернулася до своїх первісних джерел.

як відпочинок тіла сприяє гармонії почуттів.

семеро паломників відчули себе так, ніби потрапили до раю, і таким

Двері зачинені. Вона побачила сліди від спроб висадити двері, але двері витримали. Лікар засунув руку у внутрішню кишеню куртки й дістав ключі. Він очікувально трима

більше уваги тому, що вона каже, вона могла рухатися, як зряча, Проте розмовляти я маю право лише, як сліпа, подумала вона.

тією тільки різницею, що нас не кілька тисяч чоловіків і жінок посеред неозорої й неторканої

Ми повертаємося до стану первісної орди, сказав старий із чорною пов’язкою на оці, з т

із чорною пов’язкою на оці, Не знаю, чи є в нас майбутнє, зараз набагато важливіше вирішити, як нам жити в цьому теперішньому, Без майбутнього теперішнє не має глузду

Бідолашні твої батьки, бідолашна ти, коли ви зустрінетеся, сліпі на очі й сліпі на почуття, бо ті почуття, якими ми жили і які нам допомагали бути такими

Тут мені немає чим поживитися, подумала вона, скориставшись словом, яке ніколи не входило до її поточного лексикону, зайвий раз продемонструвавши, що сила й природа обставин дуже впливають на лексику