Цитаты из книги «Простак»

монастиря Святої Гори, проходжувався берегом моря з

пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його

Це все, що я маю найціннішого, – сказав він їм. – Мене запевняли, що я буду завжди щасливий, поки носитиму на шиї цю маленьку річ, і я даю її вам, щоб ви завжди були щасливі.

«Нещастя інколи йде на добре», а скільки чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті нема нічого доброго!»

«Істина світить власним світлом, і розум не можна просвітити полум'ям від кострищ».

Простак, мавши, як багато разів відзначали ми, глибокий розум,

Пан Ґордон був бадьорий і спокійний старий, що визначався двома неабиякими прикметами: умів терпіти злигодні й потішати знедолених.

мужність запалила відвагою бійців.

а син той був іще дурніший і ще незносніший, ніж батько.

Простак перший сказав їй, що кохає її від усього серця і що прекрасна Абакаба, яку він божевільно кохав у своїй країні, й близько не схожа на неї. Панна відловіла йому зі звичайною своєю скромністю,