Цитаты из книги «Кандід, або Оптимізм»

поодинокі нещастя творять загальне щастя, і тому що більше поодиноких нещасть, то краще все в цілому.

а на всій простороні цієї кулі ні крові не пустять, ні клізми не поставлять, коли не заплатиш сам або коли не заплатять за тебе інші.

Воно коштувало мені одного поцілунку і двадцяти штовханів ногою в зад… Але як ця прекрасна причина могла довести вас до такого жахливого наслідку?

І я знав кохання, цього владаря наших сердець, цю душу нашої душі.

Ця причина – кохання: кохання, що тішить людський рід, що охороняє всесвіт, душа всіх чулих істот, ніжне кохання.

усе пов'язано між собою, і все скероване на краще.

Сурми, дудки, гобої, барабани, гармати творили гармонію, якої не чуло саме пекло.

Силою божого дару, що зветься свободою

що то є виключне право людського роду, як і інших тварин, користуватись ногами з власної уподоби.

каже, що все на світі добре, говорить дурниці; треба казати, що все є найкраще.