Нарешті з початку 1992 р. Україна відмовилася від рублів і листів з купонами, перейшовши вдруге після 1918-го на власну валюту – карбованці або, як їх офіційно іменували, «купонокарбованці». Виглядали вони якось несолідно і тимчасово: розміри цих банкнот були невеликими, а самі вони вважалися якоюсь перехідною валютою до введення гривні. Ніхто в 1992 р. і гадки не мав, що ця «тимчасовість» розтягнеться майже на п’ять років.
Слід сказати, що, незважаючи на невеликий розмір, купонокарбованці не лише мали оригінальний дизайн, але й були досить добре захищені від можливості підробок. А от від інфляції вони виявилися захищеними аж ніяк не краще попередніх рублів. Спочатку були надруковані банкноти в 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців, потім з’явилися банкноти номіналом в 200, 500 і 1000 карбованців, згодом банкноти в 5000, 10 000, 20 000, 50 000, 100 000, 200 000, 500 000 і, нарешті, в 1 000 000 карбованців.
■ Банкнота України – один мільйон купонокарбованців із зображеннями пам’ятника та університета імені Тараса Шевченка у Києві, 1995 рік. На купюрах у 200 000 та 5 000 000 карбованців було зображено будівлю Оперного театру у Києві. Тоді жартували, що саме ця установа є відповідальною за стабільність української валюти.
За кілька років усі громадяни України, навіть незаможні, як і їх предки у часи громадянської війни, стали мільйонерами, але аж ніяк не багачами. Номінально зарплати і пенсії постійно підвищувались, але за купівельною спроможністю реально залишалися на колишньому рівні або навіть падали. Увесь номінальний приріст зарплат і пенсій з’їдала інфляція. Дрібними грошима громадяни розраховувалися часто не окремими купюрами, а цілими банківськими упаковками по 100 банкнот у кожній. Так, приміром, у деякі місяці 1993 р. за кілограм сала на Бессарабському ринку в Києві можна було розрахуватися такою пачкою з купюр по 10 карбованців. Одному з авторів довелося влітку цього ж року для розрахунку за одноконфорний газовий таганок у господарській крамниці використати блок з 10 пачок 25-карбо-ванцевих купюр, скріплений мотузкою із банківською свинцевою пломбою. Гроші дешевшали щодня.
Національний банк України був змушений вивести з обігу спочатку радянські монети, які стали непотрібними, потім – занадто дрібні купюри: 1, 3, 5, 10, 25 і 50 карбованців. Початково найбільша купонокарбованцева банкнота номіналом у 100 карбованців стала найдрібнішої розмінною. Однак за декілька місяців були скасовані та виведені з обігу, як занадто дрібні і непотрібні, і купюри в 100, 200 та 500 купонокарбованців. Із липня 1995 р. усі ціни округлювалися вже до 1000 карбованців.