Цитаты из книги «Зимові дерева»

цитата

Висамітнів день. Висмоктали сили, висотали біль.

Мій вороне, пророче мій, несамовито-синій вороне мій,

Мій вороне, пророче мій, несамовито-синій вороне мій, мій фіолетово-сухий, мій вижарений у віках,

День крутоберегий уклався спати, ніби шарий віл.

Спочили ясні, мов свічі, холодом, як вогнем, применшені і порідшалі з грудневим недобрим днем.

кінських черепів, сивого попелу ритуальних крад,

ніяк не впіймає ув об'єктив півтори хвилини їхньої натренованої радості.

Як прохопитись чорнокриллям під сонцем божевільно-білим?

Тож проривайся – крізь людську зловтіху,

І не барись – ти завше вічний дервіш з сомнамбулічним спалахом очей.

Премиум

(0 оценок)

...

О проекте

О подписке

Другие проекты