Цитаты из книги «Наркономіка. Як працює економіка картелів»

А ось легальні компанії в цьому бізнесі популяризують нові способи споживання наркотику, що з часом приваблять мільйони нових клієнтів, яким подобається не кальян із марихуаною, а напій з ТГК

Тут усе працює так, як у звичайному бізнесі. Є попит – буде й пропозиція з доставкою, – говорить Кевін Мерілл з Управління боротьби з наркотиками

Візьміть-но вино від нічогісінько не знала про вино. Але вона здібна до маркетингу, брендингу і має одну з найпродуманіших мереж дистрибуції у світі. Компанія розраховувала на те, що зможе застосувати свої ноу-хау з маркетингу та потужну збутову машину у виноробстві. Такі самі сподівання і в наркокартелів, які розпочинають перемитництво людей. У них немає досвіду роботи з мігрантами, а їхні клієнти – мексиканські бідняки,

Аналітики вважають, що з огляду на широкий діапазон галузей, у яких нині присутні картелі, нема рації називати їх лише наркокартелями. Деякі інституції, зокрема й ФБР, тепер називають їх «транснаціональними злочинними організаціями», ТЗО,

наркокартелі, що диверсифікують свою діяльність і займаються контрабандою людей.

Виявилося, що схема нагадує не піраміду, а радше пісковий годинник. Нагорі – великі спеціалізовані імпортери, котрі завозять чималі партії наркотиків: 100 кг і більше кокаїну та героїну, 100 тисяч пігулок екстазі, багато тонн канабісу. Далі меншими партіями вони перепродують ці наркотики гуртовикам, які спеціалізуються на одному наркотику. Цікавий наступний крок: далі, пишуть автори, гуртовики продають товар посереднику, якого охрестили «різнотоварним наркоброкером». На відміну від вищих рівнів ланцюжка, де зосереджуються на одному наркотику, цей народ працює з усім асортиментом – від сильнодійних до слабких – і в довільних масштабах.

Ще до наскоку на «Шовковий шлях» ФБР здійснило понад сто тестових закупівель і з’ясувало, що всі продукти відповідають стандартам «чистоти».

Продавцям доводиться активніше конкурувати щодо ціни, якості й клієнтського обслуговування, а не просто й далі робити свою справу коштом давно усталених зв’язків. Ба більше, новим дилерам набагато легше тепер вийти на ринок, бо вхідні перепони значно нижчі.

Довіра, яку, здавалося б, важко встановити в анонімному середовищі, де всі гравці – шахраї, забезпечується завдяки системі «зворотного зв’язку», скопійованій з .

Отак і сформувалася мережева економіка. Гравці мають справу лише з людьми зі своєї мережі: сім’я, друзі, сусіди, колишні співкамерники, – і на відкритий ринок не виходять