Цитаты из книг автора «Тодось Осьмачка»

ця руїна наочно нагадувала йому безглуздя його власного життя, бо спустошеність серця позначилась і на хаті.

Саме міськість і вабила його в ній, бо стати справжнім городянином було першим завданням його сходу

Він цілком логічно міркував, що дівчина, щось від хлопця дістаючи, щось починає бути йому винна.

Юрба так легко збила йому пиху й так безжурно знищила його, що він починав кінець кінцем шкодувати себе, чіпляючись за уламки високих про себе думок

Якась пара проходила, і «він» скаржився на українізацію. Бідолаха аж на курорт привіз свій біль ображеного російського самолюбства.

Хлопець так себе почував, ніби мав зверхню владу над щастям товариша й дозволяв йому тим щастям користуватись.

. Він був єдиний, але в двох іпостасях, з яких кожна мала свої окремі функції та завдання.

виходячи з дому то вбогим студентом, то красним лектором і змінюючи відповідно до одежі вираз свого обличчя, жести й ходу

Знаєте, що таке наше місто? Історична здохлятина. Віками тхне. Так і хочеться його провітрити.

У тебе душа – грифельна дошка: досить пальцем повести, щоб стерти написане