Цитаты из книги «Хірург»

Той осоружний запах був пов’язаний із найнеприємнішим аспектом його роботи, і, ніби для однієї з собак Павлова, натренованої за сигналом виділяти слину, для нього той запах гуми незмінно асоціювався з кров’ю та іншими рідинами людського організму. Таке собі нюхове попередження опанувати себе.

Удалині пронизливо кричить сирена, вона кличе мене. Я почуваюся Одіссеєм, що рветься зі своїх пут, але вони міцно тримають мене.Сьогодні вони знайдуть її тіло.Сьогодні вони дізнаються, що ми повернулися.»

я відчуваю, що та кімната кличе мене. Та я ніби Одіссей, міцно прив’язаний до щогли свого корабля, аби вберегти себе від знадливих пісень сирен. Я не дозволю собі розбитися об скелі. Я не припущуся такої помилки.

Я знаю, як це станеться. У моїй голові яскрава картинка, я чітко уявляю послідовність подій, які приведуть до знахідки. О дев’ятій ранку ці самозакохані дамочки з туристичної агенції „Кендалл та Лорд“ сидітимуть за своїми столами, а їхні пальці з бездоганним манікюром вистукуватимуть клавіатурою, резервуючи середземноморський круїз для місіс Сміт, гірськолижний курорт Клостерс[1] для містера Джонса, а для містера та місіс Браун цього року щось особливе, екзотичне – приміром, Чіанг-Май[2] або Мадагаскар, однак жодних незручностей, о ні, мандрівка перш за все має бути комфортною. Адже девіз агенції „Кендалл та Лорд“: „Пригоди з комфортом“. Це відома агенція, і телефон тут майже не змовкає.

Він пригадав усі ті ночі, коли виїжджав на сцени злочину, пропущені вечері, вихідні, коли в його думках була сама лише робота. А поруч була Мері, яка завжди терпляче чекала на його увагу. «Якби я міг заново прожити бодай один день, я б кожну хвилину провів поряд з тобою. Цілий день не випускав би тебе з ліжка. І під теплими ковдрами шепотів би тобі на вухо всілякі таємниці».

«Як шкода, що ми не можемо зазирнути до людського серця»

«Куди ми йдемо, залежить від того, що ми знаємо, а те, що ми знаємо, залежить від того, куди ми йдемо».

«Ти можеш повірити цьому стерву?»