Розділ 6
Доля – як багато у цьому слові!

Доля – те, чого уникнути не можна, збіг обставин, які від нас. Чи це так? Що Біблія пише про це? Якою є участь Бога в нашому житті?

Перше місце Писання, яке спадає на згадку:

"І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі. І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого". (UKR Повторення Закону 28:1,2)

"І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати" (UKR Повторення Закону 28:13) Тут ми читаємо, що Бог пообіцяв зробити, якщо ми виконаємо умову або не виконаємо. Весь цей 28-й розділ книги Второзаконня пише про повний вплив Бога на наше життя: не важливо, віриш ти в Негоілі немає. Незнання закону не звільняє від відповідальності.

Багато хто говорить: “Ми не під законом, ми під благодаттю”, “Закон нам не потрібен, ми маємо Вчення Христа”. Ісус говорив: "Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене. Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я". (UKR Вiд Iвана 7:16,17) Ісус сказав, що Його вчення побудовано на Законі Бога-Отця, і Він нічого нового не говорить. Вишеназвані висловлювання з'являються у тих християн, які не бажають вникати в Слово Боже, і наслухалися проповідників та вчителів, які лестили їхній слух. Про ставлення Закону та благодаті я пишу у Главі книги “Закон чи благодать”.

Мені вже шістдесят років відроду, і спілкуючись з людьми, християнами і не християнами, я побачив, що те, що написано у 28-му розділі Второзаконня, працює на всі 100% у житті кожної людини та в діяльності організацій, підприємств та країн. Становище одне для всіх: якщо виконуєш заповіді – буде тобі благо і будеш успішним, якщо не виконуєш – все, за що не візьмешся, розвалиться, не встоїш. Тобто Бог бере повну участь у наших долях.

Ще два місця Писання: "Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію". (UKR Єремiя 29:11)

"Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було" (UKR Псалми 138:16)

Ці два місця Писання говорять про визначення Бога, що з нами має статися. У “Книзі долі” написано, що ми маємо зробити, але це зробити чи ні, залежить повністю від нас. "Книга долі" написана Богом як плани для нашого життя на добрі справи, а не на зло, щоб наше майбутнє було з надією на краще. І Бог за цим простежить. "Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували". (UKR До ефесян 2:10) Крім “Книги долі” (Пс. 138:16), є ще й “Пам'ятна книга”: "Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його. І будуть Мені вони власністю, каже Господь Саваот, на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому. І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому". (UKR Малахiї 3:16-18) У “Пам'ятній книзі” записується те, що ми робимо, наші дії та мотиви.

Є ще "книга життя" – "І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогняне" (Одкров.20: 15). У книгу "Життя" внесені тільки імена тих, хто увійде в Життя Вічне. Кому ввійти в вічне життя – залежить від рішення Ісуса Христа. Весь суд Бог Отець віддав Сину Своєму. Усі, хто відкидає Сина Божого, залишаються без порятунку. Немає більше гріха, ніж відкинути Спасителя. Саме через любов до тебе помирав Ісус на хресті Голгофи, щоб урятувати нас від озера вогняного і не лише. На Голгофському хресті Ісус помирав не лише за наші гріхи, а й за наслідки зроблених нами гріхів, Він узяв на Себе наші прокляття, горе, біди та невдачі. І тепер неважливо, яке було життя в тебе до зустрічі з Христом, сповнене розчарувань і нещасть, чи ти був просто “культурним грішником”. Непотрібно стає праведним і йти до Бога: без Нього ти не зможеш це зробити. Іди таким, який ти є, і живи разом з Ним, і Він буде робити з тебе праведника. Благодать у цьому і полягає, у міру того, як ти живеш і пізнаєш Христа і Його Слово, ти починаєш змінюватися, і чим більше ти наближаєшся до Нього, чим більше ти пізнаєш Його, і тим більше Він може через тебе робити справи праведності. Це і є благодать, коли не ти, а Він творить через тебе. Отже, Бог визначив нас добре, але робити добро чи ні, залежить від тебе особисто, і від цього залежить, яке буде твоє майбутнє: і тут на Землі і у Вічності.

Багато хто поставить питання: а як же зло, яке відбувається не з нашої волі – війна, хвороби, побутові вбивства, нещасні випадки. Ось відповідь з Біблії: "Сину людський! Якби якась земля згрішила передо Мною, віроломно відступивши від Мене, і Я простяг на неї руку Мою, і винищив у ній хлібну опору, І послав на неї голод, і почав губити на ній людей і худобу, і якби знайшлися в ній ці три чоловіки: Ной, Даниїл та Йов, то вони праведністю своєю врятували б тільки свої душі, говорить Господь Бог" (Єзек. 14:13-14). Бог вірних Йому та відданих ніколи не залишить. Пишу, не тому, що я десь це прочитав, чи мені хтось розповів, це – моє життя разом із Ним, підтверджене тими, що писали Біблію, переживаючи у своєму житті те саме, разом із Ним.

Підсумок: те, що ти робиш зараз, будує твоє майбутнє життя чи руйнує. "Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду". (UKR Екклезiяст 11:9

Розділ 7
Чорнило вічності

У 1996 році в місті Кривий Ріг (Україна) була християнська конференція, на якій Крейг Ф. Піттс (Craig F. Pitts) проповідував про Христа і розповів про побачене, свого часу, видіння від Бога, яке він записав як вірш.