Цитаты из книги «Мистецтво війни»

Говори солдатам про їхні обов'язки, але не повідомляй про свої плани;

Полководець повинен бути холоднокровним і непроникним, щоб вороги не розгадали його задумів, повинен бути строгим і справедливим, щоб в командуванні був порядок.

Головне на війні – стрімкість: захоплюй там, де він недогледів; проходь там, де він навіть не припускає думки; атакуй там, де він навіть не очікує.

На війні не завжди діє закон: чим більше військо, тим краще. Не треба наступаючи, спиратися тільки на одну хоробрість, а треба всебічно оцінити ворога, зібрати всі свої сили для удару, заручиться підтримкою і довірою підлеглих! Непередбачливі і ті, що недооцінили ворога обов'язково потраплять в полон.

Якщо ти ще не знайшов взаєморозуміння з солдатами, а вже почав карати – вони не будуть коритися і ти не зможеш воювати; якщо ти знайшов взаєморозуміння з солдатами, а ще не почав карати – солдати будуть непридатні до бою і ти не зможеш воювати.

Насмілюються спитати: «Якщо у ворога численна, добре організована армія, як його зустріти?» Відповім: «Спочатку захопи те, що йому дорого, і він буде в твоїй владі».

Якщо дбаєш про солдатів як про дітей, то можеш відправлятися з ними хоч на край світу; якщо будеш ставитися до солдатів як до улюблених синів, то вони підуть з тобою на смерть. Але якщо будеш їм потурати, то не зможеш примушувати; а будеш любити і жаліти, то не зможеш наказувати; будеш допускати заворушення, то не зможеш керувати. Така армія схожа на зарозумілу дитину і від неї немає ніякої користі.

Коли ти і противник рівні за силою, але одна частина твого війська атакує десять частин війська противника – це призведе до втечі твого війська; армія сильна, а полководець слабкий – це призводить до розбещеності війська; полководець сильний, а військо слабке – це приведе військо в пастку ворога; полководці зляться і не підкоряються головнокомандувачу, а потім, в гніві, самовільно йдуть атакувати ворога, значить що головнокомандувач не знає здібностей своїх підлеглих – це призводить до розвалу війська; головнокомандувач слабкий і не строгий, накази невиразні, немає дисципліни і субординації – це призводить до заворушень у війську; головнокомандувач недооцінює ворога, як то кажуть «малим захищається від великого, слабким атакує сильне» і при цьому, навіть не відбирає найкращих солдатів в передові загони – це призводить до поразки війська. Ці шість ситуацій, які призводять до ураження, не можна не знати мудрому полководцеві!

Армія може занепасти духом, полководець може втратити рішучість. Тому кажуть: вранці солдати бадьорі і повні рішучості, вдень вони мляві і ліниві, а ввечері тужать за рідним краєм та домівкою. Майстерний у веденні війни уникає ворога, коли той сповнений рішучості; атакує ворога, коли той розслаблений і сумує за домівкою – це і є засоби, як використовувати душевний стан ворога. Дисципліною впораєшся з безладом, спокоєм впораєшся з хвилюванням – це є засоби, щоб контролювати дух армії.Близьким впораєшся з далеким, душевним підйомом впораєшся з втомою, насиченням – з голодом – це і є засоби, щоб контролювати боєздатність. Чи не наступай на армію противника, якщо вона вишикувалася і прапори в бойовому порядку; не атакуй противника, якщо він неприступний – це і є способи контролювати зміни.

У вправного в проведенні атак, ворог не знає з якого боку оборонятися; у вправного в обороні, ворог не знає з якого боку нападати