Цитаты из книги «Найкоротша історія часу»

частинки світла мають рухатися з деякою мінімальною швидкістю, щоб вирватися з поля тяжіння зорі. Спочатку вважали, що частинки

Якщо зоря досить масивна, може виявитися, що навіть світло не зуміє подолати її тяжіння, і тоді всім зовнішнім спостерігачам зоря видаватиметься чорною. Коли ця ідея була ви

Парадоксально, але що більший запас палива має зоря, то швидше воно закінчується. Так стається через те, що чим масивніша зоря, тим вища температура їй потрібна, щоб збалансувати своє тяжіння. А чим гарячіша зоря, тим швидше відбу

З часом воднево-гелієвий газ у галактиках мусив розпадатися на невеликі хмари, які руйнувалися під дією власного тяжіння. Оскільки вони стискалися й атоми в них зіштовхувалися, то температура газу зростала, поки не досягала величини, необхідної для початку реакцій ядерного синтезу. Ці реакції перетворюють водень на гелій і схожі на керований вибух водневої бомби. Тепло, що виділяється при цьому, змушує зорі світитися. Це тепло також збільшує тиск газу, п

утворилися обертові спіральні галактики.

Нарешті температура знизилася до декількох тисяч градусів. Електронам і ядрам стало замало кінетичної енергії, щоб долати силу електромагнітного тяжіння, і вони почали об’єднуватися в атоми. Усесвіт у цілому розширювався б і остигав, але в регіонах, де густина була трохи

Можна підрахувати, що, згідно з теорією гарячого Всесвіту, близько чверті протонів і нейтронів об’єдналося в ядра гелію, причому зберігалася якась дещиця важкого водню та інших елементів. Нейтрони, які залишилися, у результаті розпаду перетворилися на протони – ядра звичайних атомів водню.

Приблизно за сто секунд після Великого Вибуху Всесвіт охолонув до одного мільярда градусів – температури надр найгарячіших зір. У цих умовах енергії протонів

Атоми складаються з частинок меншого розміру: електронів, протонів і нейтронів. Протони й нейтрони, своєю чергою, побудовані зі ще крихітніших частинок, які називаються кварками. Окрім того, кожному типу су

Інакше кажучи, весь Усесвіт був стиснутий у точку нульового розміру, сферу з нульовим радіусом. Густина Всесвіту й кривизна простору-часу були тоді, либонь, нескінченними. Цей момент ми називаємо Великим Вибухом. Усі наші космологічні теорії з