Цитаты из книги «Психологія 101: Факти, теорія, статистика, тести й таке інше»

Латентна стадія (від шести років до періоду статевого дозрівання)На цій стадії сексуальний потяг згасає і сексуальна енергія дитини спрямовується на інший досвід – серед іншого, соціальна взаємодія та інтелектуальний розвиток. На цій стадії діти обирають партнерів для гри переважно серед представників власної статі і психосексуального розвитку або зациклення не відбувається. Генітальна стадія (від періоду статевого дозрівання до дорослого віку)

розвинено одну з найвідоміших теорій Фройда – Едіпів комплекс. На думку Фройда, на цій стадії в хлопчика виникає підсвідомий сексуальний потяг до матері та ставлення до батька як до суперника в боротьбі за її прихильність. У цей період хлопчик зазіхає на місце батька. До того ж у хлопчика розвивається комплекс кастрації, бо він бачить у батькові людину, яка намагається покарати його за Едіпові почуття. Однак замість боротьби з батьком хлопчик ідентифікує себе з ним, прагнучи опосередковано заволодіти матір’ю. На думку Фройда, зациклення на цій стадії може призводити до сексуальних відхилень та формування викривленої або слабкої сексуальної ідентичності. 1913 року Карл Юнґ запровадив термін «комплекс Електри» на позначення подібного ставлення дівчинки до батька. Однак Фройд не погодився із цією концепцією. На його переконання, дівчата відчувають «заздрість до пеніса» (обурення та невдоволення у зв’язку з тим, що дівчата воліли б мати пеніс).

Фалічна стадія (від трьох до шести років)На цій стадії, за Фройдом, головними зонами задоволення стають геніталії. На основі цього було

Анальна стадія (від півтора року до трьох років)На цій стадії дитина зосереджена на сечовипусканні й дефекації. Вона отримує задоволення від контролю над цими процесами. На думку Фройда, успішне проходження цієї стадії залежить від схвалення й нагород від батьків під час привчання до туалету. Батьки, які дозволяють дитині відчути себе здібною та здатною до розвитку, формують талановиту й творчу особистість. Якщо батьки виявляють надмірну поблажливість, привчаючи дитину до туалету, формується анально-експульсивна особистість. Така дитина стане деструктивною, неохайною і марнотратною. Якщо батьки вдаються до надто суворого підходу або привчають дитину до туалету зарано, це може призвести до формування анально-утримувального типу особистості: схильності до перфекціонізму, чистоплюйства й одержимості контролем.

відчуття комфорту й довіри. Брак або надмірність задоволення на цій стадії призводить до формування «орального» типу особистості або розвитку зацикленості на оральних звичках у дорослому віці. Згідно з Фройдом, люди такого типу мають схильність до гризіння нігтів, куріння, пиятики, переїдання або легковірності й залежності від інших. Такі особи завжди будуть конформістами

Фройд уважав, що особистість людини переважно формується до шестирічного віку і, за умови успішного й послідовного проходження конкретних стадій, дитина виростає здоровою особистістю, тим часом в інших випадках особистість розвивається як нездорова. На переконання Фройда, стадії психосексуального розвитку залежать від ерогенних зон (чутливі ділянки тіла, що викликають сексуальне задоволення, бажання і збудження). Дитина, яка не пройшла ту чи іншу стадію, зациклюється на відповідній ерогенній зоні. Така людина в дорослому віці має завищену або занижену потребу в задоволенні. Оральна стадія (від народження до півтора року)На цій стадії дитина зосереджується на оральних задоволеннях (смоктання), тому що вони створюють

підкріплення з фіксованим рівнем широко застосовується у відеоіграх (гравець має зібрати певну кількість очок або монеток, щоб отримати нагороду); підкріплення зі змінним рівнем – у гральних автоматах; підкріплення з фіксованим інтервалом – виплата зарплатні щотижня або щомісяця; підкріплення зі змінним інтервалом – періодичні, безсистемні перевірки керівником роботи працівників. Для засвоєння нової поведінки найкраще підходить підкріплення з фіксованим рівнем, тим часом підкріплення зі змінним інтервалом – надзвичайно стійке до гасіння.

підкріплення також поділяється на чотири режими. 1. Підкріплення з фіксованим рівнем: поведінка підкріплюється після певної кількості реакцій. Наприклад, щур отримує їжу після кожного третього натискання важеля. 2. Підкріплення зі змінним рівнем: підкріплення забезпечується після непередбачуваної кількості реакцій. Наприклад, щур натискає на важіль кілька разів, але їжу отримує навмання без жодного фіксованого графіка. 3. Підкріплення з фіксованим інтервалом: реакція винагороджується в межах визначеного періоду часу. Наприклад, якщо щур натисне на важіль протягом тридцяти секунд, він отримає їжу. Байдуже, скільки разів щур натискає на важіль, тому що впродовж цього інтервалу він отримає лише одну їстівну винагороду. 4. Підкріплення зі змінним інтервалом: підкріплення забезпечується в межах непередбачуваного періоду часу. Наприклад, щур отримує їстівну винагороду що п’ятнадцять секунд, потім що п’ять секунд, потім що сорок п’ять секунд і так далі.

оперантне обумовлення є поняття режимів підкріплення. Те, як часто і коли відбувається підкріплення поведінки, може суттєво вплинути на її утвердження й рівень реагування. Мета позитивного й негативного підкріплення – утвердження поведінки та збільшення шансів на її повторення. Виділяють два різновиди режимів підкріплення. 1. Постійне підкріплення: поведінка підкріплюється щоразу під час виникнення реакції. 2. Часткове підкріплення: поведінка підкріплюється з певними інтервалами.

Щура кладуть у коробку і незначною мірою подразнюють його лапи електрошоковим пристроєм (дія негативного спрямування), щоразу як він натискає на важіль. Звичка натискати на важіль послабиться з огляду на дію негативного спрямування. Це приклад покарання. 4. Щура кладуть у коробку і не дають ані їжі, ані електрошокового подразнення, коли він натискає на важіль. Щур не асоціює дію позитивного або негативного спрямування з натисканням на важіль, і засвоєна ним поведінка послаблюється. Це приклад гасіння.