Найпоживніші овочі – ті, що запалені сонцем

Отже, сіль споживати до міри. Але добре тримати її там, де живеш і спиш. Усе життя під моїм ліжком, де узголів’я, лежить торбинка сірої солі. Добре дихається і гарні сни. Цього навчив мене німецький доктор у таборі.

Щодень на твоєму столі місце овочам. Найпоживніші ті, що найбільше запалені, напоєні сонцем. Перший – буряк, немає на землі ліпшої їжі. За ним – квасоля, гарбуз, ягоди, морква, томати, перець, шпинат, салат, яблука, виноград, сливи…

М’ясо, якщо кортить, їсти можеш. Але рідко. Не лакомся на свинину, не одного вона дочасу понесла на той світ. А тоненька скибка сала піде на хосен. Але не копти його. Нащо смолу споживати?… Коров’яче молоко нічого не дає людському організму. Хіба що кисле.

Погана їжа – ковбаса, смажена картопля, печиво, солодощі, консерви, маринади. Моя їжа – це крупи, квасоля, зеленина. Суди за звірами. Хижак наївся м’яса – ледве суне, лінивий. А кінь з вівса цілий день воза тягне. Сарничка з трави аж літає.

Якщо на столі риба – ти пан. Риба очищає і молодить, як і вода, звідки вона прийшла. Знак риби носив Ісус. Риба, сухий житній хліб, овочі – найкраща тобі гостина.

Усе, що росте в твоєму саду, – тобі на здоров’я й поживу. Кожне зело, яке плекала твоя рука, вдвічі поживніше, ніж куплене. Я радію їм, як дітям. І вони це чують. Рослинка вгадує, чого нам бракує і дає нам це. Все під ногами, що потрібно нашому тілу. Все в Небі – що потрібно душі.

Кожен овоч у міру стиглості вкидай у пивниці в посуд з водою, нехай там кисне і наброджує молодильну силу. А зрілі плоди-падалиці та ягоди суши на горищі, а потім вари з них узвари. Взимі це врятує тебе від слабості і простуди. Чоловікові після 50-ти узвар із груші-дички пити якнайчастіше.

Їсти краще жменьками, але часто. Щоб менше їсти, п’ю багато води і узварів, їм грубу і сиру городину. З вечора четверга до вечора п’ятниці нічого не їм, лише п’ю воду.

Пости – найбільша благодать. Ніщо не кріпить і не молодить мене так, як постування. Кістки стають легкими, як у птиці. А серце веселе, як у хлопця. З кожним великим постом я наче молодшаю на кілька літ.

Але не їсти м’яса – ще не піст. Не «їсти» свого ближнього – ось перший крок до посту. Піст – це не традиція, не біблійний припис, не жертва Богу. Це вияв любові до Бога. Якщо вона більша за любов до смачних страв, питва і розваг…

Не роби з людей собі ні ворогів, ні друзів

Сонце сходить і заходить – для тебе. Робота спориться після сходу сонця. Звикни до цього – і буде міцним тіло і здоровим дух. А мозок найліпше відпочиває і яснішає у вечірньому сні. Так чинять монахи і вояки. І мають силу служити.

Добре серед дня подрімати півгодини горілиць, щоб кров освіжила голову і лице. Якщо не маєте часу – потримайте, лежачи, підняті ноги і руки. Але краще не після їди, бо тоді кров густа і жир ліпиться до судин. Чоловік дочасно старіє, гасне пам’ять.

Менше посижкуй, але спи вдосталь. Літній чоловік, котрий не при роботі, має ходити, прогулюватися щодня по 2 години без огляду на погоду. Це його здоров’я.

Намагайся більше бути просто неба. Привчи себе жити в прохолодному помешканні. Досить, щоб ноги і руки були в теплі, зате голова – в свіжості. Тіло марніє і старіє від тепла. В уссурійських лісах я знав старезного китайця, що завжди ходив у ватяному одязі, зате в хижі майже ніколи не топив.

Здоровому і поважному в літах (коли не піст!) не зашкодить краплина вина чи ковток чистої горілки. Але не більше, ніж на палець-два в келишку. Так, щоб лише рот сполоснути. Краще вживати настоянку на хріні, часникові, павутинні, на глоді, калгані. А не питимеш – нічого не втратиш. Багато питимеш – утратиш усе. Будь завжди в такому стані, щоб Богу не було огидно навідатися до тебе.

Кволе, мерзлякувате тіло кріпи травами. Жменьку трав, ягід, листя, гілок смородини, малини, суниці запарюй джерельним окропом і пий цілий день. Зимою від цього велика користь.

Не забувайте про горіхи. Горіх схожий на мозок наш. У ньому сила для мозку. І сила чоловіча. Добре щодня вживати горіхової олійки чайну ложечку. Ще краще – оливкової, як це роблять греки.

Якщо маєш добру жінку, радій. Це дарунок небес. Не сходься з багатьма – і для тіла мерзота, і для душі виснаження. Чари жіночі скороминущі, а туман в очах довго стоїть. Якщо немає бажаної жінки, не переймайся. Це другий дарунок долі. Так більше наблизишся до небес. Бо мало яка жінка настановлює чоловіка на благодатне.

Натомість одинокі жінки (вдовиці, розлучені) живуть довше, ніж ті, що коло чоловіка.

До людей будь рівно добрий і уважний. Кожен з них, навіть найпустіший, чогось навчить. Не роби з людей собі ні ворогів, ні друзів. І тоді не матимеш з ними клопоту.

Через поле смиренне прийдеш до тихої води

Дослухайся свого серця – і тобі відкриється те, для чого тебе «покликано», в чому міра твого призначення. Може, ти прислужишся одній людині, може – родині, може – світові, а може – Богу.

Виховуй волю розуму і спокій душі. Це – щастя.

Те, що тобі належне, само дасться. Лише навчися смиренно чекати. Те, що тобі не належить мати, і чекати не слід. Нехай душа буде легкою.

Не вір у забобони, не преймайся звіздарством, не вдавайся до ворожби. Тримай душу і серце в чистоті. Мене теж, бувало, називали знахарем, але то від незнання, маловірства, від очікування чуда. Найбільші чудеса – Божі дари. Лікують люди – виліковує Господь.

Коли прикро на душі, треба багато ходити. Краще полем, лісом, над водою. Вода понесе твою журу. Але пам’ятай: найкращий лік для тіла і душі – піст, молитва і корисна робота для рук.

Розпочинай і завершуй день подякою. А перед відходом до сну довірливо вручай Господу свою душу до нового дня.

Приймай радощі і знегоди теж із подякою. Все це милість Божа. Навіть випробовування. Бог ніколи не посилає більше, ніж ми можемо знести. Що більші випробовування, то більше від тебе хочуть. Через поле смиренне прийдеш до тихої води. Благодать буде найвищою тобі заслугою.

У тиху годину сідай на самоті і споглядай світ природи, намагаючись розчинитися в ньому. І серце наллється спокоєм.