Цитаты из книги «Як зупинити час»

Порожнеча — це відсутність кохання

Кожен момент — вічність у собі, яка не зникає.

Така вже природа: не можна щось пережити вперше ще раз. Перше кохання, перший поцілунок, перший концерт Чайковського, перший захід сонця на Таїті, перший джаз, перший хот-дог, першу «Криваву Мері». І це нормально. Історія — це вулиця з одностороннім рухом, і ти йдеш нею уперед. І не треба постійно вдивлятися, що там попереду, — просто дивися навколо і будь щасливий там, де ти є.

Взагалі, коли я бачу, як хтось читає, мені стає трохи спокійніше за наш світ.

Не треба намагатися зазирнути на кілька сторінок уперед. Читай ту, що зараз розгорнута.

А ти що, засуджуєш мене? — Я ж твій батько. Хіба це не робота батька? Засуджувати. — У мене і тату є.

Майбутнє — воно як крига попереду. Можна тільки здогадуватися, що там, але напевно знати не можна. Є лише мить — мить зараз.

І що іноді треба подивитися на те, що просто перед тобою, та шукати тут. Шукати у людях, яких любиш.

У цьому ж і суть часу, чи не так? Він не однаковий. Бувають порожні дні та роки. Бувають навіть порожні десятиліття. Коли жодної хвилі, розумієш? Повний штиль. А потім приходить рік, чи день, чи навіть лише один вечір… і він — усе життя.

Наскільки я розумію, це і є проблема життя у двадцять першому столітті. У більшості з нас уже є абсолютно всі матеріальні речі, які тільки треба, тому робота маркетологів полягає в тому, щоб прив’язати до економіки почуття, щоб примусити нас хотіти того, чого ми ніколи і не хотіли. Нас примушують відчувати себе бідними із зарплатнею у тридцять тисяч фунтів на рік. Відчувати, що мало подорожували, якщо побували лише в десяти країнах. Відчувати себе старими, коли знаходимо першу зморшку. Відчувати негарними без фотошопу та фільтрів для фотографій.