Якби я була трохи розумнішою, то збагнула б ще до того, як стала такою нервовою, що, зосередившись виключно на викиданні речей, я робила себе нещасною. Чому? Тому що нам потрібно вирішити, що залишити, а не чого варто позбутися.
Прокинувшись, я одразу ж зрозуміла, що означав той голос у моїй голові. «Придивись уважніше до своїх речей». Я настільки зосередила свою увагу на тому, які речі викидати, що зовсім забула цінувати те, що любила, і те, що хотіла зберегти. Завдяки цьому досвіду я зробила висновок, що найкращий спосіб вирішити, що залишати, а що викидати, – взяти кожну річ у руку й запитати себе: «Чи дає вона мені радість?» Якщо дає – залишайте її. Якщо ні – викидайте. Цей критерій відбору речей не тільки надзвичайно простий, а й дуже точний.