Цитаты из книги «Я обіцяю тобі волю»

Його вуста торкнула гарна усмішка.

Коли оплески стихли, я з подивом завважила, що він усміхнено наближається до мене.

що почувається мов риба у воді і впевнений у собі. Звісно ж, я позаздрила йому.

Аж тут якийсь чоловік постукав ложечкою по своєму келиху, вимагаючи тиші. Цьому гарно вбраному чоловікові було років тридцять. Він виголосив промову на честь моєї подруги — коротку, але блискучу й дотепну промову. Говорив невимушено, видно було,

потрібна лише реставрація, щоб перетворитися з розвалини на будинок у вінтажному стилі.

Шкода, бо корабель мав свій шарм, немов старовинна будівля, якій

Зі своєю командою я почувалася незатишно в новій ролі. Ба більше, мені катастрофічно бракувало впевненості в собі, і стосунки з підлеглими не клеїлися. Я вибрала своїм фахом торгівлю не за покликанням, не за природним хистом, а радше

Без сумніву, від такого підвищення не відмовляються, і я сприйняла його як унікальний шанс у житті, рідкісну можливість, але й також як серйозний виклик. Адже це був виклик для мене — людини, абсолютно не підготовленої до директорської посади.

директоркою. Для мене це була велика несподіванка. Я була геть не готова, а чес но кажучи, не компетентна для такої роботи.

Я мала налагоджувати зв’язки із місцевими підприємствами, яких могли зацікавити святкові заходи на борту. Новачкам щастить, і всього за два тижні я уклала дві успішні угоди поспіль, які звалилися мені мов сніг на голову, без жод них зусиль із мого боку. Власника корабля це так вразило, що він призначив мене