Цитаты из книги «Перехресні стежки»

Йому пригадалися звичайні ради, які дають на се наші інтелігенти. «Освіта».

Куди піду? До кого? Пощо? Він не мав у місті ніякого щирого приятеля

А як вас який жидок виссе з грошей або як знов зірветеся до бійки з панськими гайдуками і вас кільканадцять засадять до криміналу, то прошу знов до мене!

але ми люди прості, ми на тих антересах не розуміємося і не можемо в те вдаватися

Волите бути жебраками і попихачами, ніж панами в своїм селі, – гірко промовив Євгеній.

Ей, люди! Будете колись плакати на свій нерозум, ви і ваші діти. То на дурний кавалок пасовиська вам не жаль викидати тисячі, а коли я раю вам такий інтерес, що може вам і вашим потомкам дати хліб у руки, то ви навіть вислухати мене не хочете

Не нашої голови на се треба, – мовили селяни, хитаючи головами

Та що нам із того? Він продасть, іньчий пан купить, а ми як були хлопами, так будемо.

Жиди мають гроші, а хлопи відки візьмуть?

Не судилось мені поділяти з тобою прозу життя, – промовляв він до фігури, що жила в його уяві, – та, може, се й ліпше