Цитаты из книг автора «Іван Франко»

Видите, пане меценас, се все залежить, як би то сказати, – від цивілізації… від тресури.

Ну, в такім разі се якась ідеальна жінка. Перший раз чую про жінку, котра може нічого не сказати мужеві, коли не прийде в пору на обід.

І з уст, що тільки що так і бризкали симпатією та компліментами, полилися потоки неймовірного бруду, спліток і погані.

Я докладно слідив за кождим кроком пана меценаса на публічній, так сказати, арені. Особливо відколи ви стали оборонцем у карних справах.

одержав на Львівськім університеті степень доктора прав.

«Що воно значить, що на вступі в нове життя мені перебігає дорогу отся скотина в людській подобі?..»

Бо се голос духа чуть.Голос духа чути скрізь:По курних хатах мужицьких,По верстатах ремісницьких,По місцях недолі й сліз.І де тільки він роздасться,Щезнуть сльози, сум, нещастя.Сила родиться й завзяття —Не ридать, а добуватиХоч синам, як не собі,Кращу долю в боротьбі.Вічний революцйонер —Дух, наука, думка, воляНе уступить пітьмі поля,Не дасть спутатись тепер.Розвалилась зла руїна,Покотилася лавина,І де в світі тая сила,Щоб в бігу її спинила,Щоб згасила, мов огень,Розвидняющийся день?

се їх гумор, що блискає, мов огники з попелу.

Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини.

«Стрічаються перехресні стежки на широкім степу та й знов розбігаються!