Цитаты из книги «Чому ми кохаємо»

Багато палко закоханих змінюють свій стиль в одязі, манери, звички, а іноді й навіть цінності, щоб завоювати коханих. Пробуджений інтерес до гольфу чи уроків танго, колекціонування антикваріату, нова зачіска, Моцарт замість кантрі-музики з вестернів, навіть переїзд у нове місто чи початок нової

Не знаючи, чи їхнє кохання цінують, чи воно взаємне, закохані стають надмірно чутливі до сигналів, які посилає об’єкт пристрасті.

Філософ Роберт Соломон уважає, що це сильне бажання – основна причина слів закоханого: «Я кохаю тебе». Це не стверджування факту, а прохання про підтвердження. Ми прагнемо почути ці могутні слова: «Я теж тебе кохаю»32. Для емоційного зв’язку з коханими ця потреба настільки глибока, що, на думку психологів, відчуття самого себе закоханим стає розпливчастим. Як сказав Фрейд: «На своєму піку стан закоханості загрожує знищити межі між нашим еґо та об’єктом пристрасті».

Стан потреби». Мабуть, жодна інша фраза у всій літературі так чітко не описує сутність пристрасного кохання: потреба.

Закохані, як було відомо поету Метью Арнольду, жадають емоційного єднання з коханими2

що перекладається як «інтоксикація, запаморочення, марення».

що більше людина кохає, то більше страждає».

У коханні почуття то піднімаються над землею, то прожогом летять униз. Якщо об’єкт кохання оточує закоханого увагою, якщо він або вона регулярно телефонує, пише пристрасні мейли або кличе пообідати, повечеряти чи порозважатися, тоді світ грає барвами. Та якщо об’єкт кохання поводиться байдуже, запізнюється чи взагалі не приходить, не відповідає на мейли, дзвінки або листи чи посилає інші негативні сигнали, закоханий впадає у відчай.

Що б не робив закоханий, усе закінчується думками про його кохану»

про кохання, їсть і спить дуже мало»