Отзывы на книги автора «Григорий Чхартишвили»

хорошо

nice book

супер

Разрывает

Всё супер

Мощно!

Супер !!!

Автор залишив за собою права сподобатися обидва групам читачів. Перша група , умовно соціалісти. Яким не байдуже доля народу , які співчувають , або не співчувають білим , денікінцям , ляхам та іншим «непротеліріату», але впевнені , що совдепія ( доречі цікаво , що автор вставляє це значення у текст персонажів 1920 року, показуючи етімологію цього слова) повина була народитися саме таким чином. Друга група, умово Західники ( капіталісти) , які більше готові співчувати генералу-фабриканту й розуміють його біль й кризу життя. Роман написаний у 2013 році про подї початку ХХ століття перекликаються с подіями сьогодення більш ніж у дату його написання. Можна сказати що текст роману у 2023 дозрів до читання сучасним читачем. Нажаль автор не дає одназначної оцінки вчинкам більшовитскої армії, залишаючи читачу самостійно зробити висновки. Можливо автор вважає ,що читач якось окремо від цього тексту зрозуміє , що насаджати свої стандарти та погляди зі зброєю в руках є апріорі не «аристонамічно». Але реальні події 2022 року нам каже про інше, ще дуже багато людей вважають що вбивати інших спираючись на якись погляди та наративи є нормальним…

Странная, неоднозначная книга.
С одной стороны жизнь Антона Клобукова и Филиппа Бляхина в 60-е годы. Автор ставит своих героев перед выбором. И заставляет платить по счетам, выданным жизнью.
Роман и философский трактат.
Странная смерть сына Рэма, связавшая сюжет книги с непонятным героем Саниным.
Интересен был бы сюжет о жизни Баха. Бах интересный герой своего времени, не светский человек и не монах. Но это единственный герой романа не изменивший свои принципам и мировоззрению и проживший жизнь не жалея о своих поступках.
С другой стороны мне непонятен конец книги. Не хватает законченности роману. Или автором задумана ещё книга, заканчивающая серию "Семейный альбом"?

Книга хорошая, особенно глава про подготовку к старости. Но есть 2 нюанса, почему снижаю балл до четырёх: 1) главы слабо связаны между собой, хотя они связаны даже с другими книгами автора; 2) много «обрубленных» мыслей, которые по каким-то причинам автор решил оставить дожёвывать читателю. А так теряется задумка. Лично я не все поняла