Цитаты из книги «Війна світів. Невидимець (збірник)»

Так у безмежних муках добігло кінця його дивне і жахливе життя.

Мене не ваблять ні політика, ні слава, ні філантропія, ні спорт.

Я мусив голодувати, бо якби почав їсти, тобто наповнювати себе непрозорою матерією, то знову став би видимим.

не було жодної душі, на яку я міг би покластися.

кістки, м’язи, волосся, нігті, нерви. Та що там, усе тіло людини, крім червоних кров’яних тілець і темного пігменту у волоссі, складається з прозорої матерії. Так мало треба, щоб ми бачили одне одного! Волокна в істоті здебільшого такі самі прозорі, як вода.

Можна подумати, що знання може задовольнити людину!

Земля не така вже й безпечна, і ми ніколи не будемо знати, яке добро чи горе звалиться на нас із просторів Всесвіту…

Треба так улаштуватися, щоб люди жили, розмножувалися та ростили дітей.

У них будуть гарні великі клітки, добрий корм, догляд і безтурботне житття…

Не буде пуття з людей, які звикли до затишку, вони не мають духу, гордощів, пристрастей, бажань.