Цитаты из книг автора «Гарриет Бичер-Стоу»

Шекспир, если не ошибаюсь, вложил в уста одного из своих героев: «Легче мне научить добру двадцать человек, чем быть одним из двадцати, которые последуют моим поучениям».

Ті самі вогнисті темні очі під довгими віями, той самий шовк чорних кучерів. Смагляве обличчя квартеронки ще більше залилося рум’янцем, коли вона помітила, як відверто незнайомець захоплюється її сином. Сукня облягала її тіло, вигідно підкреслюючи принадність фігури

чик років трьох-чотирьох. Він виглядав як квартерон – мабуть, його дід або баба мали негритянське коріння. Він був гарненькою дитиною. Шовкові чорні кучерики спадали на кругле обличчя з ямочками на щічках; великі темні очі із щирим зацікавленням позирали навсібіч, сяючи з-під довгих пухнастих вій. Ошатне вбрання із червоно-жовтої шотландки вдало підкреслювало його яскраву зовнішність. І хоч поводився він впевнено, та було помітно, що хлоп’я трохи знічене. Але навіть це не приховувало, що цей малюк

іть не у його зовнішності. Увесь образ цієї людини красномовно свідчив про те, що вона готова на все, аби видертися у вищі кола суспільства із його низів. Строкатий жилет і хитромудро зав’язана на шиї хустина у веселі жовті цятки робили його схожим на папугу. Персні на товстих зашкарублих пальцях раз у раз стукали один об один, а на масивному золотому ланцюжку від годинника висіла ціла зв’язка різнокольорових брелоків, якими він безпардонно гри

Гарриет Бичер-Стоу Хижина дяди Тома Глава I, в которой читатель знакомится с «гуманным» человеком

Обращайтесь с ними, как с собаками, они и работать и поступать будут, как собаки. Обращайтесь с ними, как с людьми, и они будут вести себя, как люди, и работать, как люди.

Он столь же воздержан, сколь и черен

люди, у которых есть близкие, друзья, земли, дома и деньги, не могут любить друг друга так, как любим мы, у которых нет ничего, кроме этой любви.

звука! Этот ребенок принадлежит мне, а не тебе. Тебе до него нет никакого дела. Я продам его, как только представится случай, и слышишь: чтоб ты не поднимала шуму, не то лучше бы тебе не родиться!» Они быстро начинают понимать, что со мной шутки плохи, будьте уверены! Они у меня молчат как рыбы. А уж если которая-нибудь из них заревет… тогда… – И Локер так ударил кулаком по столу, что собеседники без слов поняли его.

Как достигаю? Да очень просто. Когда я покупаю женщину с ребенком и ребенок предназначен к продаже, я иду к ней, подношу к самому лицу ее кулак и говорю: «Если ты хоть пикнешь, я выбью тебе все зубы. Я не желаю слышать ни слова, ни единого