Цитаты из книги «Листи до Мілени. Лист батькові»

Не скажу, що наше становище з цього погляду було гірше, ніж колись твоє, воно в нас радше було однакове (щоправда, вихідні позиції порівнювати при цьому, звичайно, не можна); у несприятливому становищі ми лише з того погляду, що не маємо змоги похвалитися своїми бідами й нікого не можемо ними принижувати, як принижував ти.

неуважну, неслухняну дитину, весь час готову до втечі, переважно в себе самого

Я знову ж таки не важуся стверджувати, нібито став таким лише через тебе; ти тільки загострив те, що в мені було, але неабияк загострив, бо влада твоя наді мною була безмежна, і ти застосовував її без обмежень.

безапеляційність; ти сварився, не замислюючись, зате коли сварився хтось інший, ти його засуджував і забороняв йому це робити.

дуже рано позбавив мене слова. Твоя погроза: «Жодного слова всупереч!» – і водночас піднесена рука супроводжують мене од найдавніших давен.

Розривати кісточки з м’яса загалом не можна було, а тобі – можна. Сьорбати загалом не можна було, а тобі – можна. Головне – щоб хліб різали рівненько; а те, що робив це ти вимащеним у соусі ножем, – то було байдуже. Треба було пильнувати, щоб зі столу на підлогу нічого не падало, та коли хто кришив найбільше, то це ти сам.

словами й присудами; здавалося, ти анітрохи не уявляв, яка твоя влада наді мною.

Я не міг ніколи зрозуміти цілковиту твою байдужість до того, якого болю й сорому ти іноді завдавав мені своїми

як ти, анітрохи не зважаючи на мої почуття й не шануючи мою думку, брався ображати, обмовляти ту людину, принижувати її гідність.

Досить було мені бодай трохи зацікавитися якою-небудь людиною