28 листопада. Четвер

Вечір. Президент Янукович полетів до Вільнюса, але навіщо він полетів на саміт ЄС, поки що незрозуміло. Тим більше, що його прихильники носили по Києву труну «євроінтеграції», загорнуту в прапор геїв і лесбіянок. Антиєвропейська кампанія, організована мифічним, скоріше віртуальним громадським рухом «Український вибір», уже втомила. По всій країні висять плакати і білборди, на яких картинкою показано, що всі українці після підписання Угоди про асоціацію з ЄС стануть гомосексуалістами і лесбіянками. Навіть у метро щоразу доводиться проїжджати на ескалаторі повз десятки цих плакатів. У Києві над цією рекламною кампанією сміються, але боюся, що на сході та в провінціях люди з сердечної простоти можуть подумати, що перетворення всіх на геїв і лесбіянок – це умова, висунута Європою Україні, без виконання якої ніяких угод підписано не буде. Путін сьогодні знову нагадав, що українські банки та фірми заборгували російським банкам понад 30 мільярдів доларів. І це не рахуючи державних боргів. Росія продовжує торгові війни з Україною. Сьогодні заборонено імпорт українського фарфору.

А вдень падав мокрий сніг. Падав і майже відразу танув. На Майдан колоною прийшли тисяч п’ять студентів. Ближче до вечора на сцену Майдану піднявся Слава Вакарчук і попросив присутніх не опускати руки, не розчаровуватися, навіть якщо завтра у Вільнюсі Янукович не підпише угоду про асоціацію. Він хотів було вже йти зі сцени після свого короткого виступу, але люди закричали: «Заспівай! Заспівай!» І він без музичного супроводу разом із тисячами присутніх на мітингу заспівав «Вставай, мила моя, вставай».

Хочеться випити перед сном джин-тоніка. Джин у домі є, а тоніка немає. Країна все-таки не «встає» так, як вона піднімалася проти фальсифікації президентських виборів 2004 року. Це не повторення Помаранчевої революції. Це просто небажання ховати «європейську мрію». На півдні та сході цієї мрії просто не існує. Для Донецька і Севастополя Європа занадто далека. А для Західної України, для Львова, Тернополя, Івано-Франківська та Чернівців, вона набагато ближче. Тому там суспільство вирує, а на сході – тиша.

29 листопада. П’ятниця

Україна в прольоті! Саміт закінчився добре для Молдови і погано для нас. Янукович так нічого і не підписав. Навіщо тоді літав до Вільнюса? Сфотографуватися з Анґелою Меркель?! Тепер Західну Україну і Київ накриє депресія.

А в Києві новий мітинг, точніше – антимітинг Партії регіонів. Десятки автобусів припарковано на площі Слави, в інших місцях. Звідти привезені зі Східної України, та й не тільки, громадяни, в основному бюджетники, з прапорами України спускаються на Європейську площу, де вже поставили сцену, прикрашену двома улюбленими кольорами партії влади – білим і блакитним. У мітингу є назва – «За Європу в Україні». Тобто два головні слова сьогоднішнього дня в одному реченні. Тільки якщо Майдан стоїть за Україну в Європі, то тут навпаки. Виступаючі всі як один говорять, що Україні рано йти в Європу, маленька ще, слабенька, бідненька. Ось коли підросте і розбагатіє так, щоб і з Росією і з Європою на рівних говорити, тоді й піде. Глава парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявляє, що все ще може бути, що Україна ще зможе підписати угоду з Європою, навіть ще цього року, навіть ще в травні… Промовці кажуть, що в Луганську, Донецьку, Харкові та Запоріжжя відчули страшенний тиск Росії й тому треба терміново зупинитись і замислитися, чи потрібно оголосити паузу в євроінтеграційному процесі.

Мітинг плавно перейшов у концерт і роздачу пластикових стаканів із чаєм.

А тим часом нагорі біля Маріїнського палацу вишикувалися колони «тітушок» – кілька тисяч осіб у спортивних костюмах. Туди вирушили два журналісти з Громадського ТБ з камерою, щоб зрозуміти, що там відбувається. На них накинулися з двадцятеро людей, побили, повалили на землю, розбили камеру, обшукали кишені й забрали флешку. Журналісти вирушили шукати міліцію. Міліціонери порадили «обходити“ тітушок” десятою дорогою» і відмовилися втручатись у ситуацію. Трохи пізніше, близько пів на сьому вечора, група «тітушок» напала на учасників протестів на Євромайдані. Зав’язалася бійка. Хтось кидав під ноги димові шашки. Раптово з’явилася міліція. «Тітушки» зникли. Міліціонери у протигазах вишикувалися ланцюгом і почали відштовхувати протестувальників до пам’ятника Незалежності. Другий щільний ланцюг міліціонерів вишикувався на іншому боці Хрещатика, розділивши мітинг на дві частини.

Увечері поклацав по телеканалах, перевіряючи новини. Про Майдан майже нічого. Зате по теленовинах розповідають про чергове вбивство інкасаторів у Харкові. Уже вшосте за останні роки скоєно напад на броньований автомобіль, який перевозив гроші. Убито людей, вбивцю шукають, але, як і в інших випадках, навряд чи знайдуть. Усе частіше звучить версія, що злочинці, які нападають на харківських інкасаторів, приїжджають «на роботу» з Росії, до якої від Харкова менше сорока кілометрів.

30 листопада

Колись у радянській школі на уроках історії ми вивчали «криваву неділю». Тепер у сучасній українській історії з’явилася «кривава субота». Рано-вранці, близько четвертої години міліцейський спецназ улаштував погром Майдану. Було відключено мобільний зв’язок. Протестувальників на Майдані було кілька сотень. Вони були сонними і не відразу зрозуміли, що відбувається. Били всіх – і студентів, і людей похилого віку. Тих, хто втікав, наздоганяли, валили на асфальт і добивали палицями. Групу студентів і студенток загнали у глухий кут і оточили. Хлопці заспівали гімн України. Вони співали, а їх били, тягли в автозаки і розвозили по відділеннях міліції. Частина протестувальників побігла вгору, до Софіївської та до Михайлівської площі, бігли швидше «беркутівців» у їхніх важких «лицарських обладунках». Але «беркутівці» все одно їх переслідували. Коли учасники протестів зупинилися на Михайлівській площі, до них підбіг низенького зросту монах і покликав у монастир. Сказав, що ворота відчинено і настоятель монастиря дозволив. Там, у Михайлівському монастирі, і сховалися більше сотні учасників протестів – в основному молодь. Вони забарикадували ворота зсередини. Вранці кияни понесли до монастиря теплий одяг, чай, їжу. Приходили офіцери міліції, намагалися зайти на територію монастиря, але їх не пустили. Начальник київської міліції заявив, що наказ штурмувати Майдан було віддано тому, що учасники протесту заважали ставити новорічну ялинку. Результат «кривавої суботи» – 37 заарештованих, 35 поранених і госпіталізованих у різні лікарні. Але це, напевно, ще не повний «результат». Тепер складають списки зниклих безвісти. Ходять чутки, що на Майдані були й загиблі, яких міліція відвезла в невідомому напрямку. Місто пригнічене. На вулицях – самі похмурі обличчя. Теленовини повідомили, що на дев’ятий день протести припинено силами міліції. Хлопці в Михайлівському монастирі заявляють, що розходитися по домівках не збираються і що після цієї суботи нічого вже не бояться.

Удень депутат парламенту від партії «Свобода» Ігор Мірошниченко заявив, що міліція змогла розігнати Майдан тому, що на ньому не було політиків. Бо протестуючі заявляли, що їхні протести не політичні. Так, 9 днів протестів громадянського суспільства без участі навіть опозиції – це все одно рекорд. Реальну картинку про те, що сталося серед центральних телеканалів показав тільки «1+1», там же в новинах промайнув сюжет, як політики-опозиціонери приїхали до протестуючих студентів, що їх прихистив Михайлівський монастир. Студенти не були занадто раді зустрічі з політиками. Хтось запитав політиків: «А чому вас не було цієї ночі на Майдані?»

Європа і США засудили жорстокість міліції по відношенню до демонстрантів. У повітрі пахне грозою. Багато хто говорить, що засинали вчора в Україні, а прокинулися сьогодні вранці в Білорусі. «Білорусь» тут не приживеться! Україна занадто різна і занадто велика, щоб перетворитися на диктатуру!

1 грудня. Вечір

Повернувся з Майдану не пізно, близько 23:00. Здається, цієї ночі буде зачистка. Ближче до вечора майданівці штурмували Банкову. На вулицю пригнали бульдозер, обсаджений активістами, котрі тримали в руках українські прапори. Бульдозером розпихали міліцейські автобуси, що перегороджували проїзд до Адміністрації Президента. «Беркутівці» почали контратаку. Прийшов Кличко, почав закликати всіх спускатися на Майдан, кричав, що це провокація, яка дозволить Януковичу ввести в усій країні надзвичайний стан. Його не послухали. Петра Порошенка, який теж намагався зупинити атаку на Адміністрацію Президента, просто штовхнули у бік. У результаті «беркутівці» кинулися на майданівців, розгромили будівлю Спілки письменників, куди забігли кілька журналістів і журналісток. Вони вибили двері й вікна першого поверху, витягли журналістів на вулицю, де продовжили їх бити. Серед побитих «Беркутом» українські, польські та грузинські журналісти. Вони показували «беркутівцям» свої журналістські картки, думаючи, що це їм допоможе. Але «беркутівці» просто відбирали посвідчення і, матюкаючись, били їх іще сильніше.

По Інститутській ходять десятки закривавлених активістів. Деяких ведуть униз по вулиці на Майдан. На Майдані встановлюють великі житлові намети. Активісти «Свободи» і «Батьківщини», що спустилися з Банкової на Майдан, захопили Будинок профспілок, виламали там двері й закликали створити у приміщенні штаб Майдану. Начальник київської міліції подав у відставку. Генерали армії засудили насильство з боку «Беркута», прес-служба Януковича подала у відставку. Здається, влада «сиплеться», а це означає, що введення НС цілком можливе.

Колона з 70 автомобілів із активістами Євромайдану поїхала на Межигір’я блокувати резиденцію Януковича, але перед Межигір’ям дорогу їм перегородила міліція, встановивши традиційну «барикаду» з автобусів.

Щойно повідомили: з Харкова до Києва везуть 40 автобусів курсантів внутрішніх військ, а також якусь техніку, включаючи водомети.

В останньому випуску новин Перший національний повідомив, що на Банковій було поранено сто міліціонерів. Дивно, яким чином до Банкової міг під’їхати захоплений революціонерами бульдозер? Журналісти, що перебували там, кажуть, що активісти, які брали участь в атаці на Адміністрацію Президента, викрикували гасла українською мовою, а між собою перегукувалися російською. Порошенко теж заявив, що це провокація. Луценко оголосив початок революції. Революція під час надзвичайного стану? Навряд. Скоріше – партизанська війна проти влади. Саме про партизанську війну все більше говорять ті, хто не вірить, що Майданом можна змусити владу піти на поступки.

2 грудня. Понеділок

Майдан вистояв. Зачистки не було. О 14:30 зустрічався з класним керівником Габі Галиною Петрівною. Пили чай у «Французькій булочній» на Ярославовому Валу. Галина Петрівна попросила подивитися сценарій шкільного вечора, присвяченого 200-річчю Тараса Шевченка. Просила, щоб я переконав Габі теж узяти участь у цьому вечорі й зіграти роль однієї з героїнь особистого життя поета.

Чутки про масовий вихід депутатів із партії влади не підтвердилися. Богословська всіх лякає тим, що Путін хоче війни. Схоже, вона – єдина, хто вийшов зараз із Партії регіонів. Її чоловік, щоправда, залишився в цій партії.

Завтра парламент пообіцяв обговорити питання про відставку Кабінету міністрів, а міліція не підтвердила вчорашню заяву прем’єр-міністра Азарова про відставку начальника київської міліції.

У Львові поховали Лесю Ґонґадзе, яка так і не дочекалася можливості поховати обезголовлене 2001 року тіло її сина. А в Харкові ховали розстріляних бандитами інкасаторів. Янукович визнав, що «беркутівці» під його адміністрацією «перестаралися», б’ючи учасників протестів і журналістів. У мерії заявили, що не просили міліцію допомогти встановлювати на Майдані Незалежності новорічну ялинку. У Донецьку сьогодні мали зібрати мітинг на підтримку Януковича, але пізніше його скасували. Або не змогли зібрати бюджетників, або своє слово сказав господар Донбасу – олігарх Рінат Ахметов.

У Харкові та Дніпропетровську «тітушки» били учасників Євромайданів. А кримський парламент звернувся до Януковича з вимогою ввести надзвичайний стан.

Майданівці звернулися до киян, які живуть у центрі, з проханням зняти паролі зі своїх Wi-Fi, щоб приїжджі активісти могли користуватись інтернетом на вулиці. І дійсно, у мене на Володимирській комп’ютер показав, що кілька сусідів відкрили доступ до свого інтернету.

До вечора на Майдані в Києві зібралося близько 20 тисяч осіб. А я вирушаю поїздом до Кам’янця-Подільського. Попереду зустрічі зі студентами й читачами в Кам’янці, Ужгороді та Львові.

3 грудня. Вівторок

Сонячний, прохолодний день. Славко Полятинчук зустрів мене на вокзалі й привіз до готелю «Сім днів». Поруч із готелем – будівля мерії. На даху – прапор Євросоюзу із зірочками на синьому тлі. Тут немов інша країна. Перед мерією на майданчику, оточеному парком, стоїть порожня трибуна. Майдан тут збирається щодня з 14:00.

Коли я після зустрічі зі студентами університету сюди приїхав, якраз до майданчика сходилися колонами учні коледжів і училищ, несучи в руках прапори з символікою їхніх навчальних закладів. Підійшли двоє місцевих політиків, заходилися перевіряти мікрофон і підсилювальну апаратуру. Атмосфера абсолютно нормальна, мирна. Ніякої міліції навколо.

А в Києві сьогодні будівлю парламенту охороняють 60 автобусів із «Беркутом». Центральний вхід закрито. Навколо будівлі та «беркутівців», які оточили його щільним ланцюгом, – кілька тисяч протестувальників. Депутати проходять до парламенту по підземному переходу з вулиці Садової, напевно, з будівлі навпроти парламенту, де розташовані різні парламентські комітети. Цікаво було б побувати в цьому підземеллі та зрозуміти, чи немає підземних «парламентських» ходів, які ведуть до Адміністрації Президента, до якої від парламенту менше кілометра, і до Національного банку? Цікаво, чому депутати не користувалися цим підземним переходом, аби втекти з парламенту рік тому, коли парламент штурмували колишні воїни-«афганці», в яких збиралися відібрати пільги? Тоді депутати знімали депутатські значки з піджаків і тікали через службові двері з задньої сторони будівлі парламенту, а про підземний перехід узагалі нічого раніше відомо не було!

Азаров у парламенті оголосив, що грошей у скарбниці країни немає через протестувальників майданівців. Дивно! Раніше він завжди говорив, що винні «попередники» – Ющенко і Тимошенко.

Міліція почала відкривати кримінальні справи проти учасників автопробігів на підтримку Євромайдану. Тому сьогодні до 7-ї вечора учасники автопробігів збираються на Набережному шосе біля пам’ятника засновникам Києва. Запрошують юристів, правозахисників і журналістів. Обговорюватимуть способи захисту своїх прав у судах.