Психологічна проза

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921–1923 років письменник торкається у творі, – який вваж...

Герої творів Василя Стефаника (1871–1936) опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою...

Повість Ольги Кобилянської (1863–1942) «В неділю рано зілля копала» – один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проник...

Особенно чувствительные натуры, вроде Марии Степановны, обречены всю жизнь скитаться и умереть в одиночестве. Кто тому виной? Коротко и, возможно, с юмором, но точно с издёвкой по отношению к Мариям Степановнам, которых в жизни я встречала и немало.Содержит нецензурную брань.

Иногда я думаю, а стоит ли? Стоит ли выжить? Стоит ли вернуться в мир ежедневных дел? В тот мир, в котором нет привкуса смерти? Нужен ли он мне станет тогда? Буду ли я его ценить так же, как сейчас, на пороге исчезновения?Содержит нецензурную брань.