Цитаты из книги «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього»

Він учив своїх послідовників уникати вбивства, випадкових статевих контактів та крадіжок, оскільки такі дії обов’язково розпалюють вогонь прагнення (влади, чуттєвого задоволення або багатства). Коли ж полум’я всередині свідомості людини повністю згасне, прагнення зміниться станом ідеального задоволення та безтурботності, відомим як нірвана (буквальним значенням якої є «гасіння вогню»). Ті, хто досягне нірвани, цілком звільняться від усіх страждань. Вони сприйматимуть реальність з максимальною ясністю, вільною від фантазій та оман. Хоча, найімовірніше, вони ще відчуватимуть деякі неприємності та біль, ці відчуття не завдаватимуть їм страждань.

Якщо, стикнувшися з чимось приємним або неприємним, наша свідомість просто приймає речі такими, як вони є, страждання не виникають. Якщо ви переживаєте смуток без прагнення, щоби цей смуток пішов, то продовжуєте відчувати смуток, але не страждаєте від нього. Насправді, в смутку може бути багатство. Якщо ви переживаєте радість без прагнення, щоби ця радість затрималась та посилилася, то продовжуєте відчувати радість, не втрачаючи душевного спокою.

щасливий збіг обставин може перетворити нас на мільйонерів, але ніхто з них не здатен змінити нашу базову схему сприйняття. Таким чином, навіть найвеличніші царі приречені жити в тривозі, постійній журбі та стражданнях, які завжди приходять слідом за задоволеннями.

незалежно від обставин, людина зазвичай реагує на них тим чи іншим прагненням, що зав­жди веде за собою незадоволення. Коли свідомість стикається з чимось неприємним, то прагне позбутися подразника. Коли ж вона стикається з чимось приємним, то прагне, щоби задоволення тривало довго та посилювалося. Тому свідомість завжди є незадоволеною та неспокійною.

чоловіки та жінки, діти та старі люди потерпали не лише від випадкових лих, таких як війни та чума, а й від тривоги, зневіри та незадоволеності, які здавалися невід’ємною частиною людського існування. Люди повсякчас борються за багатство та владу, здобувають знання та майно, народжують синів та доньок, будують будинки та палаци. Проте ніщо з того, чого вони досягли, ніколи їх не задовольняє. Ті, що живуть у бідності, мріють про багатства. Ті, що мають мільйон, хочуть два мільйони. Ті, що мають два мільйони, хочуть десять мільйонів. Навіть багаті та відомі рідко задоволені тим, що мають. Крім того, їх переслідують незчисленні клопоти та турботи, хвороби, старість та смерть, що несуть їм гіркий кінець. Усе, що людина накопичує за життя, розвіюється як дим після її смерті. Життя є безглуздими щурячими перегонами. Як же знайти з цього вихід?

Ви або вірите в єдиного всесильного Бога, або у дві протилежні сили, жодна з яких не всесильна. Проте люди мають чудову здатність вірити в абсолютно суперечливі речі. Тому не слід дивуватися, що мільйони благочестивих християн, мусульман та юдеїв примудряються одночасно вірити у всесильного Бога та незалежного диявола. Величезна кількість християн, мусульман та юдеїв навіть зайшли так далеко, щоб уявляти, ніби добрий Бог потребує нашої допомоги у своїй боротьбі проти диявола, з чого випливають, серед іншого, заклики до джихадів та хрестових походів.

Гроші — єдина створена людьми система довіри, що здатна перекинути місток майже через будь-яку культурну прірву та нікого не дискримінує на підставі релігії, статі, раси, віку чи сексуальної орієнтації.

Мушлі каурі та долари мають цінність лише в нашій спільній уяві. Їхня вартість не закладена в хімічній будові, кольорі чи формі мушель та паперу. Іншими словами, гроші не є матеріальною реальністю — вони є психологічною концепцією. Вони працюють, конвертуючи матерію в свідомість. Але чому їм це вдається? Чому всі готові обміняти чудовий посівний рис на жменьку ні до чого не придатних каурі? Чому люди готові смажити гамбургери, продавати страхові поліси або доглядати за трьома плаксивими шмаркачами, якщо за всі зусилля отримають лише кілька кольорових папірців?

Такі суперечності є невід’ємною частиною всіх людських культур. Фактично, вони є двигунами культур, відповідальними за креативність та динамізм нашого виду. Так само, як зіграні разом дві дисгармонійні музичні ноти проштовхують уперед музичний фрагмент, так і розлад в наших думках, ідеях та цінностях змушує нас думати, переоцінювати та мислити критично. Відсутність суперечностей є долею недалеких.

чоловіки сильніші за жінок» є правдою лише в середньому і лише щодо певних типів сили. Жінки, загалом, є витривалішими до голоду, хвороб та втоми, ніж чоловіки. Також багато жінок швидше бігають та піднімають більшу вагу, ніж багато хто з чоловіків.