Цитаты из книги «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього»

Галузь генетичного програмування сьогодні є однією з найцікавіших у науковому світі комп’ютерів. Вона всіляко намагається імітувати методи генетичної еволюції. Багато програмістів мріють про створення програми, яка б могла навчатися та еволюціо­нувати абсолютно незалежно від свого творця. У такому разі програміст став би primum mobile (головним рушієм), але його творіння було б вільним еволюціонувати в напрямках, які ані він, ані будь-які інші люди собі навіть не уявляли.

найбільш революційною є спроба винайти двосторонній спосіб безпосереднього спілкування між мозком та комп’ютером. Він має дозволити комп’ютерам читати електричні сигнали людського мозку, одночасно передаючи сигнали, які мозок зможе читати у свою чергу. А що, як такі інтерфейси використовуватимуться для безпосереднього підключення мозку до Інтернету або для безпосереднього підключення кількох мізків один до одного, таким чином, створюючи різновид інтер-мозок-нету? Що може статися з людською пам’яттю, свідомістю та ідентичністю, якщо мозок отримає прямий доступ до банку колективної пам’яті людства? У таких ситуаціях один кіборг зможе, наприклад, використовувати спогади іншого. Причому не чути про них, не читати про них в автобіографії, не уявляти їх, а безпосередньо пам’ятати їх, наче власні. Що станеться з такими поняттями, як «я» та «гендерна ідентичність»

Учені Університету Дюка в Північній Кароліні нещодавно продемонстрували це на прикладі макак-резусів, у мізки яких вживлювались електроди. Ці електроди збирали сигнали від мозку та передавали їх на зовнішні пристрої. Мавп привчали контролювати від’єднані біонічні руки та ноги самою лише силою думки. Одна мавпа на ім’я Аврора навчилася подумки контролювати від’єднану біонічну руку, одночасно рухаючи двома своїми справжніми руками. Неначе якась індуїстська богиня, Аврора тепер має три руки, причому третя може знаходитися в іншій кімнаті — або навіть в іншому місті. Мавпа може сидіти в лабораторії в Північній Кароліні, чухати спину однією рукою, голову — другою й одночасно цупити банан у Нью-Йорку (хоча здатність їсти поцуплені фрукти на відстані поки залишається лише мрією). Інша макака-резус Ідоя здобула світову славу в 2008 році, контролюючи силою думки пару біонічних ніг у Кіото, Японія, зі свого стільця в Північній Кароліні. Причому ці ноги були важчими за саму Ідою аж у двадцять разів.

біонічні руки можна зробити значно сильнішими за справжні, змусивши навіть чемпіона з боксу почуватися слабаком проти їх власника. Більш того, вони мають ту перевагу, що їх можна міняти кожні кілька років або навіть відділяти від тіла та управляти ними на відстані.

протез сітківки, що уможливить часткове відновлення втраченого зору. Методика передбачає вживлення мікрочипа всередину ока пацієнта. Спеціальні фотоклітини вловлюють світло, що потрапляє на око, та трансформують його в електричну енергію, яка стимулює непошкоджені нервові клітини сітківки. Нервові імпульси від цих клітин стимулюють мозок, у якому вони й перетворюються на зір. Наразі ця технологія дозволяє пацієнтам орієнтуватися в просторі, розрізняти великі літери та навіть впізнавати обличчя15.

що, дослідивши особливості їхнього життя, ми змогли би відповісти на найбільш нагальні питання про походження та унікальність Homo sapiens. Порівнявши мозок неандертальців з мозком людини розумної та виявивши відмінності їх будови, ми, можливо, змогли би визначити, які біологічні зміни породили нашу свідомість. Є також етична причина — дехто стверджує, що, якщо Homo sapiens були відповідальними за вимирання неандертальців, відродити останніх — наш моральний обов’язок. Крім того, мати по сусідству кількох неандертальців може бути просто корисно. Багато підприємців були би раді платити одному неандертальцю за важку роботу, для якої потрібні два слабосилих розумних.

Навіщо нам неандертальці? Деякі вчені стверджують,

Професор Джордж Черч з Гарвардського університету нещодавно висунув припущення, що після завершення проекту з відновлення геному неандертальців можна буде ввести реконструйовану ДНК цих давніх людей у яйцеклітину розумних, таким чином одержавши першу дитину неандертальців за 30 тисяч років. Черч заявив, що може зробити це за якихось 30 мільйонів доларів. Кілька жінок уже зголосилися добровільно послужити сурогатними матерями.

розшифрувала геном давніх мамонтів, знайдених у вічній мерзлоті Сибіру. Зараз ці вчені планують узяти яйцеклітину сучасного слона, замінити її ДНК реконструйованою ДНК мамонта та ввести цю яйцеклітину в матку слонихи. Приблизно через двадцять два місяці вони очікують народження першого мамонта за останні 5 тисяч років.

А ще були досліди на полівках — маленьких, пухкеньких гризунах, схожих на мишей, більшість різновидів яких нерозбірливі в статевих зв’язках. Але є один різновид, у якому дівчатка та хлопчики підтримують тривалі й моногамні стосунки. Генетики стверджують, що виділили гени, відповідальні за моногамію полівок. Якщо додавання одного гену може перетворити мишачого донжуана на вірного й люблячого чоловіка, то чи далеко нам до того, щоб навчитися генетично коригувати не лише індивідуальні