Сімдесят тисяч років тому людина розумна була ще просто неважливою твариною, що тихенько займалася своїми справами в далекому куточку Африки. У наступні ж тисячоліття вона перетворилась на володаря всієї планети та жах екосистеми. Сьогодні вона стоїть на порозі того, щоби стати Богом, готова здобути не лише вічну молодість, але й божественну здатність до створення та знищення.
На жаль, досі панування розумних на Землі принесло небагато того, чим ми могли би пишатися. Ми стали господарями нашого оточення, збільшили виробництво їжі, збудували міста, заснували імперії та створили розгалужені мережі торгівлі. Але чи зменшили ми кількість страждань у світі? Хочу повторити це знову: значне збільшення людських можливостей не завжди покращує добробут окремих осіб і зазвичай спричинює лише більші муки інших тварин.
В останні кілька десятиліть нам, нарешті, вдалося досягти певного справжнього прогресу щодо умов життя людей, зменшивши поширення голоду, хвороб та війн. Але життя інших тварин сьогодні погіршується швидше, ніж будь-коли раніше, а покращення життя людства почалося зовсім нещодавно і наразі є надто непевним.