Хоча люди всіх культур та епох відчували той самий тип задоволення та болю, значення, яке вони надавали своїм відчуттям, могло варіювати доволі широко. Якщо так, то історія щастя може бути значно неодноріднішою, ніж біологи собі уявляють. Цей висновок необов’язково на користь сучасності. Оцінюючи життя по хвилинах, середньовічні люди вочевидь робили це приблизно. Проте, якщо вони вірили в обіцяне вічне щастя після смерті, вони цілком могли вважати своє життя більш значущим та вартісним, ніж сучасні світські люди, які в довгостроковій перспективі можуть очікувати лише повного та позбавленого сенсу забуття. Після запитання: «Чи задоволені ви своїм життям у цілому?» середньовічні люди набрали би, мабуть, доволі високий бал за анкетою суб’єктивного добробуту.