В каварні було людно і гамірно, навіть той останній покій з боку вулиці Кілінського був заповнений, а любителі більярду мусили задовольнятися значно меншим простором, ніж раніше. Цей покій становив окрему резервацію і слугував для різних оборудок, тут легко можна було відрізнити службовців-емеритів з австрійської доби, яким ніколи не бракувало грошей на чорну каву, від купчиків чи урядників.