Історія грошей

Перші гривні друкували за кордоном. Але потім Національний банк України, закупивши новітнє обладнання, налагодив виробництво і монет, і банкнот в Україні. Воно було налагоджене за найсучаснішими технологіями, що забезпечувало високу якість і максимально можливий рівень захисту від підробок.

Епопея з купонокарбованцями закінчилася у 1996 р., коли вони були виведені з обігу й обмінені на нову українську валюту – гривню. При цьому обмін пройшов за курсом 100 000 купонокарбованців = 1 гривня. Відтак число мільйонерів в Україні вельми суттєво скоротилося. Банкноти номіналами у 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень були вже не тимчасовими купюрами. Вони не лише були набагато краще захищені від підробок, ніж попередні купонокарбованці, а й мали вигляд вже не купонів, а справжніх грошей, на яких були зображені найбільш видатні діячі, що залишили слід в історії української держави.

можна було вже не згадувати. Декілька років дика інфляція розоряла й українські підприємства, не даючи їм нормально працювати та конкурувати з зарубіжними підприємствами, що наповнювали ринок України своїми товарами. Водночас декільком родинам, які зосередили у своїх руках всю реальну владу в країні, інфляція була вкрай вигідна. Усі підприємства України були змушені працювати, продаючи свою продукцію тільки за купонокарбованці, реальна вартість яких танула як сніг. «Обрані» підприємства, що належали особам, близьким до влади, отримали право продавати будь-які товари, як ті, що випускалися власне цими підприємствами, так і тими, що завозилися ними з-за кордону, за тверду валюту. До того ж ці «обрані» фірми, що зазвичай належали лише особам, близьким до влади, отримали доступ до безвідсоткових державних кредитів, або до кредитів під чисто символічні відсотки. І це при тому, що усі інші підприємства могли брати кредити лише під шалені кредитні ставки, які доходили до 350 і навіть більше відсотків річних!!! За цих умов була майже повністю ліквідована можливість нормальної здорової конкуренції. Розвиватися і багатіти могли лише підприємства, які отримали пільги, тобто наближені до влади. Усі інші, у кращому випадку, могли лише виживати.