Цитаты из книги «Лоліта»

Ти руйнуєш моє життя і своє, – сказав я спокійно. – Будьмо цивілізованими людьми. Усе це твоя галюцинація. Ти божевільна, Шарлотто. Знайдені тобою записи – це фрагменти мого роману. Твоє та її імена потрапили туди випадково. Просто підвернулися мені під руку. Обміркуй це. Я принесу тобі випити.

Ми не статеві нелюди! Ми не ґвалтуємо, як вправні солдати. Ми нещасні, м’якотілі джентльмени з собачими очима, достатньо пристосовані, аби стримувати свої пориви в присутності дорослих, однак готові віддати роки життя за можливість доторкнутися до німфетки. Підкреслюю – ми не вбивці. Поети нікого не вбивають. О, моя бідолашна Шарлотто, не дивися на мене з ненавистю зі своїх вічних небес посеред вічної алхімії асфальту, гуми, металу й каменю, але, хвала Богові, не води, не води!

який був не продовженням, а пародією на мої мрії.

Інколи я наважуюся на вбивство уві сні. Але знаєте, що стається? Приміром, я тримаю револьвер. Приміром, цілюся у ворога, що ввічливо цікавиться моїми діями. Ох, я натискаю на гачок як слід, однак кулі одна за одною мляво випадають із дурнуватого дула на підлогу. У цих снах я думаю лише про те, щоб приховати своє фіаско від ворога, котрий потрохи втрачає терпіння.

диявол не збагнув, що, нагородивши мене хоч якоюсь втіхою, він ще довго зможе зі мною гратися.