Цитаты из книги «Зимові дерева»

* * *   Отак живу: як мавпа серед мавп чолом прогрішним із тавром зажури все б'юся об тверді камінні мури, як їхній раб, як раб, як ниций раб. Повз мене ходять мавпи чередою, у них хода поважна, нешвидка. Сказитись легше, аніж буть собою, бо ж ні зубила, ані молотка. О Боже праведний, важка докука — сліпорожденним розумом збагнуть: ти в цьому світі – лиш кавалок муки, отерплий і розріджений, мов ртуть.

Василь Стус Зимові дерева Перший розділ * * *

Їм ніби подобається не помічати

та небо, зловлене у витишений Дніпро,

Окрилля хвиль – неначе гуси білі!

Винишпорюй, аби збагнути Забрезклу мудрість мімікрій.

Ходімо, розпачу мій підосінений,

Ходімо, друже мій, дивачний хлопчику,

розкрилений косопис напівкільний —

ти меншаєш. Ти глибшаєш – і глухнеш.