Її врода з першого погляду вражала всіх – і чоловіків, і жінок.
Вона була не просто вродливою, у ній була якась незвичайна привабливість, повна очарування й принад, що кінокамера тільки підсилювала.
Вона була вражаюче кіногенічна, а на фотографіях виходило ще краще.
Особливо вабили її великі, з поволокою, сірі очі – хай і без яскравого блиску, але сповнені млості та ніжності…
Ці очі буквально заворожували глядачів…
Це, власне, кажучи, роман (може бути історичним, біографічним, а може, й сучасним) про…
Про роман знаменитої «королеви екрана» і такого ж знаменитого короля шансоньє, поета, артиста і композитора, роман, який буде названо дослідниками загадковим і таємничим.
Обоє вони вже легендарні: і Віра Холодна, і Олександр Вертинський.
Про них і роман – про всі таємниці екранної суперзірки і про нього, короля шансону, «руського П’єро» та про їхнє справді незвичайне, загадкове і досі нерозгадане захоплення одне одним.
«У її смерть ніхто не хотів вірити – всі вважали, що це якась там шпигунсько-контррозвідницька інтрига.
До всього ж подібний політичний колорит зафарбовує і присвячений їй фільм «Раба любви» – з газет.
Можна вважати, що все, що написане нижче, і що ви, сподіваюсь, прочитаєте якось при нагоді, було саме так, як тут розповідається…
А може, це белетристика, де розгулялася авторова фантазія.
Може, було не зовсім і так.
А може, було… майже так. Як тут розповідається, бо все ж таки ця історія взята з ЇЇ життя.
«Пора жити, тобто пізнавати щастя», – писав якось Олександр Пушкін, і це роман про те, як герої нарешті почали жити.
Себто пізнавати щастя. Але…
Сказано ж бо в старовинному манускрипті:
«Ця жінка не буде щасливою, я у цьому впевнений. А тому, що вона носить на чолі печать страждання.
Краса для жінки – це як «лихо з розуму» для чоловіка і, якщо красива жінка ще й розумна – це зовсім непосильний тягар».
Трагедії часто починаються з пророцтв і зловісних призвісток, – сказано в старовинному манускрипті, що його якось автор читав на дозвіллі.
…Якийсь грек-віщун в Одесі возив актрису місячної ночі в поле і, запитавши день і рік її народження та зробивши заклинання, сказав, що її погубить «Великий німий», який заговорить лише тоді, коли її вже не буде у цьому світі…
– Віро Василівно, звіздарями називають тих, хто займається ворожінням на планетах і зірках, пророкує-віщує… Вже в наші дні одне з наукових видань писало: «Лжевчені-астрологи, або, як їх ще називають, звіздарі, вважають, що доля людей нібито залежить від руху планет і зірок…»
– Не знаю, що там у вашому часі пишуть, а в моєму часі звіздарів сприймали серйозно.
– Ходить яса, що по вашому приїзді до Одеси якийсь грек-звіздар, ворожбит і віщун, возив вас уночі в поле, під небо зоряне, і ворожив вам, і щось лихе пророкував…
– Так. Якоїсь ночі з греком-ворожбитом я виїздила у поле, але не сама, зі мною були мої друзі, і вони вам підтвердять: так, усе, що навіщував тоді мені грек-ворожбит, збулося.
– Він навіщував вам загибель від «Великого німого»?
– Так, напророкував. І додав: а коли «Великий німий» заговорить, пані Віри вже не буде у цьому світі… І знаєте, все так і збулося. Великий німий заговорив уже після моєї смерті…
Актриса.
Дата народження – 9 серпня 1893 року.
Місце народження – Полтава, Російська імперія.
Дата смерті – 16 лютого 1919 року.
Місце смерті – Одеса, Україна.
Її називали то королевою екрана, то рабинею кохання.
Віра Холодна створила образ печальної жінки, вродливої, обманутої і покинутої…
Вперше знялася в кіно у 1914 році, це була епізодична роль у фільмі «Анна Кареніна».
Широку знаність і популярність до того нікому не відомий Вірі Холодній принесла роль Олени, зіграна у 1915 році в картині «Песнь торжествующей любви».
Сьогодні невідома точна кількість фільмів, у яких знялася Віра Холодна. За одними даними їх було близько 40, за іншими – приблизно 80. На жаль, тепер установити точну кількість зіграних Вірою Холодною ролей уже неможливо – не збереглися не тільки копії багатьох фільмів, але навіть назви деяких невідомі.
Віра Холодна знімалась у режисерів Є. Бауера, В. Висковського, В. Гардіна, Ч. Сабінського, П. Чардиніна.
А коротка фільмографія Віри Холодної (дані про яку збереглися) така (мовою оригіналів):
1914 – Анна Каренина
1915 – Песнь торжествующей любви
1915 – Пламя неба
1915 – Дети века
1915 – Пробуждение
1915 – Миражи
1916 – Шахматы жизни
1916 – Столичный яд
1916 – Ради счастья
1916 – Одна из многих
1916 – Лунная красавица
1916 – В мире должна царить красота
1916 – Жизнь за жизнь (Сестры-соперницы, За каждую слезу по капле крови)
1917 – Человек-зверь
1917 – Блуждающие огни
1917 – На алтарь красоты
1917 – Пытка молчания
1917 – Почему я безумно люблю
1917 – У камина (Позабудь про камин, в нем погасли огни)
1917 – Истерзанные души
1918 – Красная заря
1918 – Живой труп
1918 – Молчи, грусть… молчи… (Сказка любви дорогой)
1918 – Тернистый путь славы
…Про майже фантастичне, хоч і таке коротке, але сліпучо-осяйне життя Віри Холодної ходили численні – не менш фантастичні – чутки та різні байки. Плітки роздувалися одна одної неймовірніша – зовсім як у Голлівуді. Чутки та поголоси в ранзі яси розповідали, наприклад, що син одеського «чайного короля» застрелився через невдалий роман з актрисою! Або: Віра Холодна застрахувала свої очі на півмільйона рублів! Усі, хто хоч раз мав щастя побачити її, неодмінно в неї напропале закохувалися – це була чи не єдина у всій тій фантасмагорії правда. Чи не тому всіх партнерів актриси зараховували їй якщо й не в чоловіки, то принаймні в коханці.
У тім числі й молодого Олександра Вертинського, виводячи його на перші ролі в інтимному житті великої королеви німого кіно.
А він…
Він її таки любив.
Вона теж любила.
Але… кіно. Та ще свого чоловіка Володимира Холодного і своїх дочок. А Вертинський – артист, співак, поет і композитор, що вже тоді за популярністю чи не рівнявся їй, – майже щодня приходив до неї, сідав на стілець, зітхав і мовчки дивився на свою богиню. А потім читав вірші, пронизливо-щемкі вірші, присвячені їй, серед яких шедевром був той, що починався рядком: «Ваші пальці пахнуть ладаном…»
Про це і роман…
«Віра завжди пам’ятала, що це я вперше штовхнув її на той шлях, на якому із нікому не відомої молодої жінки вона зробилась кінозіркою. Я багато своїх нових пісень присвячував їй. Якось, пригадую, приніс їй показати свою останню річ, називалась вона – «Ваші пальці пахнуть ладаном». Я вже віддав її видавцеві до друку і, як завжди, присвятив Холодній. Коли я прочитав їй текст пісні, вона замахала на мене руками:
– Що ви зробили! Не треба! Не треба! Не хочу! Щоб я лежала в труні! Ні за що!..
Вона дуже розхвилювалася:
– Це смерть! Зніміть зараз же присвяту!
Пам’ятаю, я трохи навіть образився. Я зняв присвяту.
…Через кілька років, коли Віра Холодна виступала в Одесі, а я співав у Ростові-на-Дону, в номер готелю мені подали телеграму з Одеси:
«Померла Віра Холодна».
І я до пісні «Ваші пальці» відразу ж повернув присвяту…»
Вере Холодной
Ваши пальцы пахнут ладаном,
А в ресницах спит печаль.
Ничего теперь не надо Вам,
Никого теперь не жаль.
И когда Весенней Вестницей
Вы пойдете в синий край.
Сам Господь по белой лестнице
Поведет Вас в светлый рай.
Тихо шепчет дьякон седенький.
За поклоном бьет поклон.
И метет бородкой реденькой
Вековую пыль с икон.
Ваши пальцы пахнут ладаном,
А в ресницах спит печаль.
Ничего теперь не надо Вам,
Никого теперь не жаль…
…А взагалі, правий був той мудрець, котрий якось зауважив: «Кожен з нас – сам коваль свого щастя».
Подумав і додав:
«І нещастя, між іншим, теж…»
На этой странице вы можете прочитать онлайн книгу «Ваші пальці пахнуть ладаном», автора Валентина Чемериса. Данная книга имеет возрастное ограничение 16+, относится к жанрам: «Современная зарубежная литература», «Историческая литература». Произведение затрагивает такие темы, как «українська проза», «история любви». Книга «Ваші пальці пахнуть ладаном» была написана в 2010 и издана в 2015 году. Приятного чтения!
О проекте
О подписке